Тягар господнього слова на Ізраїлі. Говорить Господь, що простягнув небо і оснував землю і створив дух людини в ній:  Ось Я кладу Єрусалим як зрушені переддверя для всіх народів довкруги, і в Ідумеї буде облога проти Єрусалиму. І буде, що в тому дні поставлю Єрусалим як камінь потоптаний всіма народами. Кожний, що його топтає, кплючи кпитиме, і зберуться проти нього всі народи землі. В тому дні, говорить Господь Вседержитель, побю всякого коня жахом і його вершника безумністю, а на дім Юди відкрию мої очі і всіх коней народів побю сліпотою. І тисячники Юди скажуть в їхніх серцях: Знайдемо собі тих, що живуть в Єрусалимі в Господі Вседержителі їхньому Бозі. В тому дні поставлю тисячників Юди як смолоскип огня між деревом і як світильник огня в тростині, і пожиратимуть з права і з ліва всі народи довкруги, і Єрусалим ще буде поселений в собі. І Господь спасе поселення Юди так як від початку, щоб не величалася похвала дому Давида і хвала тих, що живуть в Єрусалимі над Юдою. І буде, що в тому дні Господь оборонить тих, що живуть в Єрусалимі, і буде немічний в них в тому дні як Давид, а дім Давида як божий дім, як господний ангел перед ними. І буде, що в тому дні пошукаю, щоб вигубити всі народи, що надходять на Єрусалим.
   І вилию на дім Давида і на тих, що живуть в Єрусалимі, духа ласки і щедрости, і поглянуть на Мене, томущо зневажили, і плакатимуть над ним плачем так як над улюбленим, і болітимуть болем наче над первородним. В тому дні великим буде плач в Єрусалимі як плач за ґранатовим садом зрубаним на рівнині, і заплаче земля за племенем, за племенем, племя дому Давида саме і їхні жінки самі, племя дому Натана саме і їхні жінки самі, племя дому Левія саме і їхні жінки самі, племя Симеона саме і їхні жінки самі, всі племена, що осталися, племя саме і їхні жінки самі.