І вони прийшли до Екватани і приходять до хати Раґуїла, а Сарра зустріла їх і привітала їх і вони її, і вона ввела їх до дому. І сказав Раґуїл Едні своїй жінці: Як молодець подібний до мого родича Товита. І запитав їх Раґуїл: Звідки є ви, брати? І сказали йому: З полонених синів Нефталіма в Ніневії. І сказав їм: Чи знаєте нашого брата Товита? Вони ж сказали: Знаємо. І він сказав їм: Чи він здоровий? Вони ж сказали: І живе і здоровий. І сказав Товія: Він мій батько. І прийшов Раґуїл і поцілував його і заплакав і поблагословив його і сказав йому: О гарний і добрий чоловік. І почувши, що Товит згубив очі, засмутився і заплакав. І Една його жінка і Сарра його дочка заплакали і прийняли їх гостинно. І закололи барана з овець і поклали багато страв. Сказав же Товія Рафаїлові: Брате Азаріє, заговори про те, про що ти говорив в дорозі, і хай довершиться діло. І він передав слово Раґуїлові. І сказав Раґуїл до Товії: Їж і пий і будь веселим. Бо тобі належиться взяти мою дитину, лише відкрию тобі правду. Дав я мою дитину сімом чоловікам, і коли лиш входили до неї, вмерли в ночі. Але тепер будь веселим. І сказав Товія: Не покуштую тут нічого, аж доки не поставите і не затвердите мені. І сказав Раґуїл: Візьми її тепер за судом. Ти ж її брат, і вона твоя. А милосердний Бог хай дасть вам найкраще. І він покликав свою дочку Сарру і взявши її за руку дав її Товії за жінку і сказав: Ось бери її за законом Мойсея і поведи до твого батька. І він поблагословив їх. І покликав він Едну свою жінку, і взявши книжку, написав письмо, і запечатали. І почали їсти. І покликав Раґуїл свою жінку Едну і сказав її: Сестро, приготови другу кімнату і введи її. І та зробила так як він сказав, і ввела її туди, і замкнула. І прийняла слези своєї дочки і її сказала: Будь мужною, дитино, Господь неба і землі хай дасть тобі ласку замість цього твого смутку, будь мужною, дочко.