1 І засмутившись, я заплакав і помолився з болем, кажучи: 2 Справедливий Ти, Господи, і всі твої діла і всі твої дороги милосердні і праведні, і Ти судиш праведний і справедливий суд на віки.3 Згадай мене і поглянь на мене. Не покарай мене за мої гріхи і проступки з незнання, мої і моїх батьків, які я згрішив перед Тобою.4 Бо вони переступили твої заповіді. І Ти нас дав на розграблення і полон і смерть і притчу погорди всім народам, в яких ми розсіяні.5 І тепер численні твої суди є праведні, щоб наді мною вчинити за гріхи мої і моїх батьків, бо ми не виконали твоїх заповідей. Бо ми не пішли в правді перед Тобою.6 І тепер зроби зі мною за тим, що вгодне перед Тобою. Прикажи забрати мій дух, щоб я згинув і став землею. Бо корисніше мені вмерти радше ніж жити, бо я почув неправдиві оскарження, і в мені є великий смуток. Заповідж щоб я тепер звільнився від болю до вічного місця, не відверни твого лиця від мене.7 В цьому дні трапилося дочці Раґуїла Саррі в Екватанах Мідії, що і вона погордженою була рабинями її батька8 бо була віддана сімом чоловікам, і поганий демон Асмодавс забив їх раніше ніж вони були з нею, як в жінок. І сказали їй: Чи ти не знаєш, що ти задушила чоловіків? Вже сімох ти мала і ні одному з них ти не принесла радости.9 Чому ти нас бичуєш? Якщо вони померли, іди з ними. Щоб ми від тебе не побачили сина чи дочки на віки!10 Почувши це, вона дуже засмутилася аж до того, щоб задуситися. І сказала: Я ж є одиначка в мого батька. Якщо це зроблю, поганим для нього буде, і старість його зведу з болем до аду.11 І вона помолилася до вікна і сказала: Благословенний Ти, Господи мій Боже, і благословенне твоє святе імя і шанигідне на віки. Хай благословлять Тебе всі твої діла на віки.12 І тепер, Господи, мої очі і моє лице до Тебе я звернула.13 Скажи, щоб відпустити мене з землі і щоб я більше не чула погорди.14 Ти знаєш, Господи, що я є чистою від всякого гріха чоловіка15 і я не опоганила моє імя, ані імя мого батька в землі мого полону. Одиначкою я є в мого батька, і немає в нього сина, який його уснаслідить, ані близького брата, ані немає в нього сина, щоб я себе зберегла йому за жінку. Вже померли мені сім. Навіщо мені жити? І якщо Ти не вважаєш за доцільне забити мене, прикажи поглянути на мене і помилувати мене, і щоб більше я не почула погорди.16 І молитва обох була вислухана перед славою великого Рафаїла,17 і він був післаний оздоровити обох, в Товита забрати більма, і Сарру дочку Раґуїла дати Товії, синові Товита, за жінку, і звязати поганого демона Асмодава, томущо Товії припадає її унаслідити. В тому часі Товит, повернувшись, ввійшов до свого дому і Сарра дочка Раґуїла зійшла з свого горища.