1 І йшов аж доки вони не приблизилися до Ніневії. І сказав Рафаїл до Товії: 2 Чи не знаєш, брате, як ти оставив твого батька?3 Побіжім раніше від твоєї жінки і приготовім дім.4 Візьми ж в руку жовч риби. І вони пішли, і за ними побіг собака.5 І Анна сиділа, глядячи на дорогу за своїм хлопцем.6 І впізнала його, як він ішов і сказала його батькові: Ось іде твій син і чоловік, що пішов з ним.7 І Рафаїл сказав: Я знаю, що твій батько відкриє очі.8 Отже ти помажи жовчю його очі, і вона кусаючи розїсть і відпаде більмо і він тебе побачить.9 І прибігши Анна припала до шиї свого сина і сказала йому: Я побачила тебе, дитино, від тепер можу померти. І оба заплакали.10 І Товит вийшов до дверей і вдарився, а син прибіг до нього11 і взяв свого батька і помазав жовчю очі свого батька, кажучи: кріпися батьку.12 Як же запекло потер він свої очі, і його більмо злізло з кутів очей.13 І побачивши свого сина він припав йому до шиї і заплакав і сказав: 14 Благословенний є Ти, Боже, і благословенне твоє імя на віки, і благословенні всі твої святі ангели. Бо Ти покарав і помилував мене, ось я бачу мого сина Товію.15 І ввійшов його син радіючи і сповістив свому батькові величні діла, які сталися йому в Мидії.16 І Товит вийшов на зустріч своїй невістці до брами Ніневії, радіючи і благословлячи Бога. І здивувалися ті, що його бачили, як ішов, бо він бачив, і Товит визнавався перед ними, що його Бог помилував.17 І як Товит приблизився до своєї невістки Сарри, поблагословив її, кажучи: Іди здоровою, дочко. Благословенний Бог, що привів тебе до нас, і твій батько і твоя матір.18 І була радість всім його братам, що в Ніневії.19 І прийшов Ахіяхар і Насва син його брата, і проведено весілля Товії з радістю сім днів.