1 Павло, раб Божий, апостол Ісуса Христа, за вірою Божих вибранців і пізнанням правди, що за доброчестям,2 у надії на вічне життя, яке обіцяв перед вічними часами Бог, у якого нема омани.3 Він же свого часу об'явив своє слово проповіддю, яка мені доручена була за наказом нашого Спасителя Бога, -4 до Тита, щирого сина за спільною вірою: ласка і мир від Бога, Батька, і [Господа] Ісуса Христа, нашого Спасителя.
  5 Для того я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів по містах, як я тобі звелів:
  6 якщо хто бездоганний, є чоловіком однієї дружини, має вірних дітей, не оскаржених у розпусті чи в неслухняності.7 Бо треба, щоб єпископ - як Божий управитель - був бездоганним, не гордим, не гнівливим, не п'яницею, не забіякою, не користолюбцем;8 але гостинним, добролюбним, мудрим, справедливим, побожним, стриманим,9 що тримається вірного слова згідно з навчанням, щоб здатний був і потішити в здоровім навчанні, і переконувати противників.
  10 Бо є багато таких, що не коряться, пустомовних і дурисвітів, - особливо з обрізаних;11 яким треба затулити вуста, бо вони баламутять цілі родини, навчаючи того, чого не слід, - задля брудного зиску.12 Сказав один з них - їхній власний пророк: Крітяни - постійні брехуни, люті звірі, ледачі пузані.13 Це свідчення правдиве. З цієї причини викривай їх нещадно, щоб ставали здоровими у вірі,14 не приймаючи ні юдейських байок, ні заповідей людей, що відвертаються від правди.15 [Бо] для чистих - усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки занечистилися в них і розум і сумління.16 Вони твердять, що знають Бога, але вчинками відрікаються, будучи мерзенними й непокірними, нездатними до всякого доброго діла.