Не встидайся цим і не зглядайся на лице, щоб не грішити. За закон Всевишнього і завіт і за суд, щоб оправдати безбожного, за розрахування і тих, що подорожують, і за дар насліддя друзів, за правдивість важіля і важок і за придбання багатьох і малого, за різницю в продажі купців, і за велике напоумлення дітей, і окровавити ребра злому рабові. При поганій жінці печать добра, і де багато рук, замкни. Що лише передаси числом і вагою, і давання і одержання, все на письмі. За напоумлення нерозумного і дурного і престарого, якого судять за розпусту. І будеш поправді напоумленим і досвідченим перед всяким живим. Дочка для батька нескрите неспання, і журба за неї відганяє сон. Коли молода, щоб часом не переспіла, і коли вийшла заміж, щоб часом не була зненавиджена. В дівоцтві щоб часом не була опоганена і в своїх батьків не стала вагітною. Як вона з чоловіком, щоб часом не переступила, і як співжиє, щоб часом не була неплідною. Скріпи сторож над безвстидною дочкою, щоб часом не зробила тебе радістю для ворогів, помовкою в місті, і відлученим від народу, і не завстидала тебе в численнім гурті. Не задивляйся на красу кожної людини і не засідай на раду посеред жінок. Бо міль виходить з одежі і жіноча злоба від жінки. Краща злоба чоловіка ніж жінка, що робить добро, і жінка, що засоромлює на погорду. Я згадаю господні діла, і розповім те, що я побачив. В господних словах його діла, і суд був за його уподобанням. Сонце, що світить, поглянуло на все, і його діло повне господньої слави. Він не вчинив так, щоб господні святі визнавали всі його подивугідні діла, які скріпив Господь Вседержитель, щоб скріпилося все, що в його славі. Він дослідив безодню і серце і пізнав їхні подвиги. Бо Всевишний пізнав все, що можна знати, і поглянув на знак віку, сповіщаючи минуле і будуче і відкриваючи стопу схованого. Всякий його задум не проминув, і від Нього не сховано ані одне слово. Він прикрасив величі своєї мудрости, Він один з перед віку і до віку. Ані не додано, ані не зменшено, і Він не потребує ніякого порадника. Які захоплюючі всі його діла і це, що бачиться, є наче іскра. Все це живе і остає на віки на всі потреби, і все слухається. Все подвійне, одне напроти одного, і Він не зробив нічого бракованим. Одне скріпило добро другого, і хто насититься, бачачи його славу?