Мудрість похвалить свою душу і похвалиться посеред свого народу. В зборі Всевишнього відкриє свої уста і похвалиться перед його силою. Я вийшла від уст Всевишнього і покрила землю як імла. Я поселилася на висотах, і мій престіл в стовпі хмари. Я сама обійшла круг неба і я ходила в глибині безодні. Я була в хвилях моря і в усій землі і в кожному народі і людях. Після цього всього я пошукала спочинок і поселюся в його наслідді. Тоді мені заповів Творець всього, і Той, Хто мене створив, дав спочити моєму шатрові і сказав: Поселися в Якові і унаслідуй в Ізраїлі. Перед віком від початку Він мене створив, і аж до віку не пропаду. Я служила перед ним у святім шатрі і так я скріпилася в Сіоні. Так само в улюбленому місті Він дав мені спочинок, і моя влада в Єрусалимі. І я закорінилася в прославленому народі, моє насліддя в господній часті. Як кедр я піднялася в Ливані і як кипарис в горах Аермона. Як пальма я піднялася в Енґадах і як саджанці рожі в Єрихоні, як гарне оливкове дерево на рівнині, і я піднялася як дерево. Як цинамон і аспалат ароматів і як вибрана смирна я видала запашність, як халван і оникс і стакта і як подих ливана в шатрі. Я простягнула мої галузки як дуб і мої галузки - галузки слави і ласки. Я виростила ласку як виноградник, і мій цвіт - плід слави і багацтва. Я матір доброї любови і страху і пізнання і преподобности надії, даю ж усім моїм дітям вічні (дари), тим на кого Він вказав. Прийдіть до мене, ви, що мене жадаєте, і наситіться моїми плодами. Бо моя память солодка понад мід, і моє насліддя понад крижку меду. Хто мене їсть ще зголодніє, і хто мене пє ще матиме спрагу. Хто мене слухає не завстидається, і хто працює в мені не згрішить. Це все книга завіту Бога Всевишного, закон, який нам заповів Мойсей, насліддя зборам Якова. Не тратьте сили в Господі, а пристаньте до Нього, щоб Він вас скріпив. Господь Вседержитель є одинокий Бог, і немає ще спасителя за вийнятком Нього. Що наповняє мудрістю як Фісон і як Тигр в днях нових (плодів)? Що наповняє розум як Евфрат і як Йорадан в днях жатви? Що видає напоумленя як світло, як Ґіон в днях збирання винограду? Перший не закінчив її пізнавати, так і останній її не дослідив. Бо її розумування наповнилося більше ніж море і її рада більше ніж велика безодня. І я вийшла як копанка з ріки і як носій води до раю. Я сказала: Напою мій сад і упою мій город. І ось мені копанка стала рікою, і моя ріка стала морем. Ще просвічу як ранок напоумлення і явним їх зроблю аж до далекої (віддалі). Ще пролию навчання як пророцтво і оставлю його на вічні роди. Бачите, що не для мене однієї я трудилася, але для всіх, що її шукають.