1 Лінивий прирівняний до нечистого каменя, і кожний сичатиме на його безчестя.2 Лінивого прирівняно до кишака гною, кожний хто підносить його стрясе рукою.3 Сором батьків в народженні ненапоумленого, а дочка на втрату.4 Розумна дочка унаслідить її чоловіка, і та, що себе соромить, на смуток тому, хто породив.5 Батька і чоловіка соромить смілива і обома буде в непочані.6 Невчасна розповідь - музика під час плачу, а в кожному часі биття і напоумлення мудрість.7 Діти, що в доброму житті мають їжу, заховають нешляхетність власних батьків.8 Діти, що вихвалюються погордою і ненапоумленням, опоганюють шляхетність свого роду.9 Хто повчає безумного він як той, що зліплює черепки, як той, що будить сплячого з глибокого сну.10 Хто розповідає тому, хто дрімає, наче той хто розповідає дурному, і на кінець він скаже: Що є?11 Над мертвим плач, бо він стратив світло, і над дурним плач, бо стратив розум. Солодкий плач над мертвим, бо він спочив, а життя дурного гірше від смерті.12 Плач над мертвим сім днів, а над дурним і безбожним всі дні його життя.13 Не множи слово з безумним і не ходи до нерозумного. Бо він будучи нерозумним зневажить все, що твоє. Стережися його, щоб ти не мав труду і не опоганився в його зрушенні. Відхилися від нього і знайдеш спочинок і не будеш змучений його безумністю.14 Що тяжче від олова? І яке його імя, хіба не дурний?15 Легше нести пісок і сіль і залізну руду ніж безумного чоловіка.16 Деревляна звязь злучена в будові під час трясіння не розійдеться. Так серце скріплене розумною порадою в часі не настрашиться.17 Серце основане на пізнанні розуму як прикраса - ліпка тинкованої стіни.18 Камінці, що лежать на висоті, напроти вітру не встояться. Так боязливе серце безумного в роздумуванні не встоїться проти всякого страху.19 Хто вколовся в око видасть слези, і хто вколовся в серце виказує зрозуміння.20 Хто кидає камінь на птахів їх відстрашує, і хто зневажає друга розірве дружбу.21 Якщо витягнеш меч проти друга, не трать надії, бо є поворот.22 Якщо відкриєш уста проти друга, не бійся, бо є переміна. Лише від погорди і гордости і відкриття тайни і рани обмани, від цих втече кожний друг.23 Придбай надію в бідноті з ближним, щоб ти разом наситився в його добрах. В часі скорботи оставайся з ним, щоб ти унаслідив в його спадку. Не будь тим, що постійно не зважає на записане, ані не дивуйся багатому, що не має ума.24 Перед огнем подих з печі і дим, так зневаги перед кровю.25 Не завстидаюся оборонити друга і не сховаюся від його лиця,26 і якщо мені припаде через нього зло, кожний, хто чує, берегтиметься від нього.27 Хто дасть сторож моїм устам і печать розумну моїм губам, щоб я не впав через них і мій язик мене не погубив?