Блаженний чоловік, який не спотикнувся своїми устами і не був діткнений болем гріхів. Блаженний кого не оскаржила його душа, і який не відпав від своєї надії. Багацтво не добре для дрібязкового чоловіка, і навіщо майно для завидливої людини? Хто збирає, з своєї душі збирає для інших й інші годуватимуться його добрами. Хто до себе поганий до кого буде добрий? І він не розвеселиться своїм маєтком. Немає гіршого від того, хто собі заздрить, і це віддача за його зло. І як він робить добро, робить несвідомо, і вкінці виказує свою злобу. Поганий, що завидує оком, відвертає лице і нехтує душами. Око захланного не насичується частиною, і погана неправедність висушує душу. Погане око завидує хліб і воно скупе відносно свого столу. Дитино, як маєш, чини собі добро і праведно приноси Господеві жертви. Згадай, що смерть не бариться, і завіт аду тобі не показано. Раніше ніж ти помреш чини добро друзеві і згідно з твоєю силою простягни і дай йому, щоб ти не був позбавлений доброго дня і хай не мине тебе часть доброго бажання. Чи не іншому оставиш твою працю і твої труди на поділ за жеребом? Дай і візьми і обмани твою душу, бо в аді немає пошуку за насолодою. Всяке тіло старіється як одежа, бо завіт від віку: Смертю помреш. Як молодий листок на кріслатому дереві один паде, а інший росте, так рід тіла і крови, один вмирає, а інший народжується. Кожне діло, що гниє, пропадає, і хто його чинить загине з ним. Блаженний чоловік, що навчається премудрости і який роздумує у своїм розумі. Хто роздумує над своїми дорогами у своїм серці і в своїх скритих буде розумний. Вийди за нею як той, хто слідить і засідай на її дорогах. Хто заглядає крізь її вікна і слухатиме при її дверях. Хто мешкає близько її хати і забє кілок в її стіни, поставить своє шатро при її руці і замешкає в мешканні дібр, покладе своїх дітей в її схоронках і замешкає під її галуззям, охоронений буде нею від спеки і поселиться в її славі.