Псалом Асафа. Який Бог добрий для Ізраїля, для тих, що праведні серцем.
Мені ж ще трохи похитнулися б ноги, ще трохи пролилися б мої кроки.
Бо я ревнував беззаконним, бачачи мир грішників,
бо немає відхилення їхньої смерті і (є) твердість в їхньому бичуванні.
Вони не є в трудах людей і не будуть бичовані з людьми.
Через це їх захопила гордість, вони зодягнулися беззаконням і своєю безбожністю.
Їхнє беззаконня виступить наче з жиру, вони перейшли до настанови серця.
Задумали і заговорили в лукавстві, наговорили неправедність до висоти.
Поклали їхні уста проти неба, і їхній язик пройшов по землі.
Через це мій нарід повернеться сюди, і для них знайдуться повні дні.
І вони сказали: Як взнав Бог, і чи є пізнання у Всевишнього?
Ось вони грішники і процвітають. На віки здобули багацтво.
І я сказав: Отже даремно я оправдав моє серце і умив мої руки в невинних.
І я був бичований цілий день, і моє картання вранці.
Якщо я говорив: Скажу так, ось я зломав би завіт з родом твоїх синів.
І я сприйняв це пізнати. Труд є переді мною,
аж доки не ввійду до святині Бога і пізнаю їх кінець.
Одначе Ти їм поклав за обманою, Ти їх скинув коли вони піднеслися.
Як нагло прийшли в запустіння; зникли, згинули через їхнє беззаконня.
Так як сон того, що встає, Господи, в твоїм місті погордиш їх образом.
Бо моє серце розгорілося, і мої нирки змінилися,
і я погорджений і не впізнав, я у Тебе став наче скотина.
І я постійно з Тобою, Ти держав мою праву руку,
Ти мене провадив твоєю радою і Ти мене прийняв зі славою.
Що бо в мене є на небі, і що від Тебе забажав я на землі?
Заслабло моє серце і моє тіло, Боже мого серця, і Бог моя часть на віки.
Бо ось згинуть ті, що віддалюються від Тебе, Ти вигубив від Себе всіх, що чинять погане.
Мені ж є добрим пристати до Бога, покласти на Господа мою надію, звіщати всі твої хвали в брамах дочки Сіону.