Псалом Асафа. Який Бог добрий для Ізраїля, для тих, що праведні серцем.
 Мені ж ще трохи похитнулися б ноги, ще трохи пролилися б мої кроки.
 Бо я ревнував беззаконним, бачачи мир грішників,
 бо немає відхилення їхньої смерті і (є) твердість в їхньому бичуванні.
 Вони не є в трудах людей і не будуть бичовані з людьми.
 Через це їх захопила гордість, вони зодягнулися беззаконням і своєю безбожністю.
 Їхнє беззаконня виступить наче з жиру, вони перейшли до настанови серця.
 Задумали і заговорили в лукавстві, наговорили неправедність до висоти.
 Поклали їхні уста проти неба, і їхній язик пройшов по землі.
 Через це мій нарід повернеться сюди, і для них знайдуться повні дні.
 І вони сказали: Як взнав Бог, і чи є пізнання у Всевишнього?
 Ось вони грішники і процвітають. На віки здобули багацтво.
 І я сказав: Отже даремно я оправдав моє серце і умив мої руки в невинних.
 І я був бичований цілий день, і моє картання вранці.
 Якщо я говорив: Скажу так, ось я зломав би завіт з родом твоїх синів.
 І я сприйняв це пізнати. Труд є переді мною,
 аж доки не ввійду до святині Бога і пізнаю їх кінець.
 Одначе Ти їм поклав за обманою, Ти їх скинув коли вони піднеслися.
 Як нагло прийшли в запустіння; зникли, згинули через їхнє беззаконня.
 Так як сон того, що встає, Господи, в твоїм місті погордиш їх образом.
 Бо моє серце розгорілося, і мої нирки змінилися,
 і я погорджений і не впізнав, я у Тебе став наче скотина.
 І я постійно з Тобою, Ти держав мою праву руку,
 Ти мене провадив твоєю радою і Ти мене прийняв зі славою.
 Що бо в мене є на небі, і що від Тебе забажав я на землі?
 Заслабло моє серце і моє тіло, Боже мого серця, і Бог моя часть на віки.
 Бо ось згинуть ті, що віддалюються від Тебе, Ти вигубив від Себе всіх, що чинять погане.
 Мені ж є добрим пристати до Бога, покласти на Господа мою надію, звіщати всі твої хвали в брамах дочки Сіону.