Псалом Давида, коли він був в юдейській пустині.
Боже, Боже мій, до Тебе встаю вранці. Тебе зажадала моя душа, як дуже Тебе (зажадало) моє тіло в землі пустинній і непрохідній і безводній?
Так я зявився в святому перед Тобою, щоб побачити твою силу і твою славу.
Бо твоє милосердя краще від життя. Мої губи Тебе похвалять.
Так Тебе благословитиму в моїм житті, в твоїм імені піднесу мої руки.
Хай наповниться моя душа наче жиром і ситістю, і губи радости вихвалюватимуть, мої уста.
Бо я памятав про Тебе на моїм ліжку, я повчався про Тебе в ранішних.
Бо Ти став моїм помічником, і зрадію в пристановищі твоїх крил.
Моя душа пристала до Тебе, мене взяла твоя правиця.
Вони ж марно шукали моєї душі, ввійдуть в найдальші глибини землі.
Передані будуть в руки меча, будуть частями лисів.
А цар звеселиться в Бозі, похвалиться кожний, що ним клянеться, бо загороджені уста тих, що говорять неправду.