На кінець, для Ідітуна. Псалом Давида.
Чи не Богові підкориться моя душа? Бо в Нього моє спасіння.
Бо Він мій Бог і мій спаситель, мій заступник. Зовсім не захитаюся.
Доки налягаєте на людину? Всі вбиваєте наче похилену стіну і розбитий пліт.
Лише врадили відкинути мою честь, я біг в спразі, їхніми устами благословили і їхнім серцем проклинали.
Лише Богові підчинися, моя душе, бо до нього моя терпеливість.
Бо він мій Бог і мій спаситель, мій заступник. Я не зрушуся.
В Бозі моє спасіння і моя слава. (Він) Бог моєї помочі, і моя надія в Бозі.
На Нього покладіть надію, ввесь зборе народу. Вилийте перед Ним ваші серця. Бог наш помічник.
Лише марні людські сини, людські сини брехливі в мірилах, щоб неправедно чинити, вони разом від марноти.
Не покладайте надію на неправедність і не желайте грабунку. Коли тече багацтво, не прикладайте серця.
Раз сказав Бог, вдруге я це почув,
бо сила - божа, і твоє, Господи, милосердя, бо Ти віддаси кожному за його ділами.