На кінець. Псалом Давида. Господи, Ти мене випробував і Ти мене пізнав.
 Ти пізнав моє сидіння і моє вставання, Ти зрозумів мої задуми здалека.
 Ти дослідив мою стежку і моє ліжко з тростини і передбачив всі мої дороги.
 Бо немає слова на моєму язику.
 Ось Господи, Ти впізнав все, останнє і давнє. Ти зліпив мене і поставив на мені твою руку.
 Дуже подивугідне для мене твоє знання. Скріпилося, не можу його (осягнути).
 Куди піду від твого духа, і куди втечу від твого лиця?
 Якщо піду на небо, Ти там є. Якщо зійду до аду, Ти є.
 Якщо б я взяв мої крила вранці і поселився в кінцях землі,
 і там твоя рука попровадить мене, і вдержить мене твоя правиця.
 І сказав я: Ось тьма мене потопче, і ніч просвічення в моїй їжі.
 Бо темрява не затемниться від Тебе, і ніч освітиться як день. Як її темрява, так і її світло.
 Бо Ти, Господи, створив мої нирки, ти взяв мене від лона моєї матері.
 Визнаюся Тобі, бо страшно подивугідним Ти став. Подивугідні твої діла, і моя душа дуже знає.
 Не сховалися від Тебе моя кість, яку Ти зробив в тайні. І мій склад в глибинах землі.
 Не вчинине мною побачили твої очі, і всі будуть записані в твоїй книзі. В днях будуть зліплені, і ніхто між ними.
 А для мене твої друзі дуже чесні, Боже, дуже закріпилися їхні володіння.
 Вичислю їх, і розмножаться понад пісок. Я встав і ще я з Тобою.
 Коби Ти забив грішників, Боже, мужі крови, відхиліться від мене.
 Бо Ти дослідиш задум. Даремно візьмуть твої міста.
 Господи, чи не зненавидів я тих, що Тебе ненавидять, і не розтанув через твоїх ворогів?
 Досконалим гнівом я їх зненавидів, вони мені стали ворогами.
 Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце. Досліди мене і пізнай мої стежки
 і подивись чи в мені є дорога беззаконня, і попровадь мене вічною дорогою.