На кінець. Псалом Давида. Господи, Ти мене випробував і Ти мене пізнав.
Ти пізнав моє сидіння і моє вставання, Ти зрозумів мої задуми здалека.
Ти дослідив мою стежку і моє ліжко з тростини і передбачив всі мої дороги.
Бо немає слова на моєму язику.
Ось Господи, Ти впізнав все, останнє і давнє. Ти зліпив мене і поставив на мені твою руку.
Дуже подивугідне для мене твоє знання. Скріпилося, не можу його (осягнути).
Куди піду від твого духа, і куди втечу від твого лиця?
Якщо піду на небо, Ти там є. Якщо зійду до аду, Ти є.
Якщо б я взяв мої крила вранці і поселився в кінцях землі,
і там твоя рука попровадить мене, і вдержить мене твоя правиця.
І сказав я: Ось тьма мене потопче, і ніч просвічення в моїй їжі.
Бо темрява не затемниться від Тебе, і ніч освітиться як день. Як її темрява, так і її світло.
Бо Ти, Господи, створив мої нирки, ти взяв мене від лона моєї матері.
Визнаюся Тобі, бо страшно подивугідним Ти став. Подивугідні твої діла, і моя душа дуже знає.
Не сховалися від Тебе моя кість, яку Ти зробив в тайні. І мій склад в глибинах землі.
Не вчинине мною побачили твої очі, і всі будуть записані в твоїй книзі. В днях будуть зліплені, і ніхто між ними.
А для мене твої друзі дуже чесні, Боже, дуже закріпилися їхні володіння.
Вичислю їх, і розмножаться понад пісок. Я встав і ще я з Тобою.
Коби Ти забив грішників, Боже, мужі крови, відхиліться від мене.
Бо Ти дослідиш задум. Даремно візьмуть твої міста.
Господи, чи не зненавидів я тих, що Тебе ненавидять, і не розтанув через твоїх ворогів?
Досконалим гнівом я їх зненавидів, вони мені стали ворогами.
Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце. Досліди мене і пізнай мої стежки
і подивись чи в мені є дорога беззаконня, і попровадь мене вічною дорогою.