Розумний син послушний батькові, а непослушний на погибіль.
Добрий їсть з плодів праведности, а душі беззаконних гинуть невчасно.
Хто береже уста свої, береже свою душу. А хто не береже губ настрашить себе.
Кожний нероба в пожаданнях, а руки мужних в дбанні.
Праведник ненавидить неправедне слово, а безбожний встидається і не матиме сміливости.
Праведність береже незлобних, а гріх поганими робить безбожних.
Є ті, що багатять себе нічого не маючи, і є ті, що впокоряють себе великим багацтвом.
Визволення душі чоловіка власне багацтво, а бідний не підпадає погрозі.
Світло праведним вічне, а світло безбожних гасне. Обманливі душі блукають в гріхах, а праведні щедрять і милосердяться.
Поганий чинить зло з гордощами, а знавці себе - вони мудрі.
Поспішне майно з беззаконням стає меншим, а хто собі збирає з побожністю, помножиться. Праведний щедрить і позичає.
Краще той, що починає помагати серцем від того, що обіцює і наводить на надію. Бо добре бажання дерево життя.
Хто не зважає на діло, не зважатимуть на нього. Хто ж боїться заповіді, цей здоровий. Для обманливого сина не буде ніякого добра, а діла пощастять мудрому рабові і його дорога випрямиться.
Закон мудрого - джерело життя, а нерозумний вмирає в пастці.
Добрий розум дає ласку, а знати закон є добре для розуму, дороги ж нерозумних на погибіль.
Кожний розумний чинить розумно, а безумний розпростер своє зло.
Сміливий цар впадає в зло, а вірний посол його визволяє.
Напоумлення віднімає бідноту і безчестя, а хто береже напімнення прославиться.
Бажання побожних насолоджують душу, а діла безбожних далекі від розуму.
Хто ходить з мудрими буде мудрий, а пізнається той, хто ходить з безумними.
Зло переслідуватиме тих, що грішать, а добро огорне праведних.
Добрий чоловік унаслідить синів синів, а для праведних збирається багатство безбожних.
Праведні проведуть численні роки в багатстві, а неправедні швидко гинуть.
Хто щадить патика, ненавидить свого сина. Хто ж любить, ревно напоумлює.
Коли праведник їсть він насичує свою душу, а душі безбожних голодні.