1 Павло, Ісуса Христа, та брат Тимофій - улюбленому Филимонові, нашому помічникові2 і [улюбленій] сестрі Апфії, і Архипові, нашому сподвижникові, і твоїй домашній церкві: 3 ласка вам і мир від Бога, Батька, і нашого Господа Ісуса Христа.
  4 Завжди дякую моєму Богові, пам'ятаючи про тебе в моїх молитвах,5 почувши про твою любов і віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,6 щоб спільність твоєї віри була діяльною в пізнанні всього добра, що в нас в [Ісусі] Христі.7 Маю ж велику радість і потіху з твоєї любови, бо ти, брате, заспокоїв серця святих.
  8 Задля цього, хоч і мав велику сміливість в Христі тобі наказувати про те, що потрібне, -
  9 проте краще з любови благаю я, Павло, старець, а тепер ще й в'язень Ісуса Христа: 10 благаю тебе за мого сина, якого я породив у кайданах, за Онисима,11 який колись тобі був непотрібний, а нині ж і тобі й мені дуже потрібний.12 Його відіслав я тобі, [ти ж] його, як моє серце, [прийми].13 Я його хотів у себе тримати, щоб замість тебе послужив мені в кайданах благовістя,14 але без твоєї волі я не хотів нічого робити, щоб твоє добродійство не було примусовим, але добровільним.15 Можливо, він задля цього відлучився на якийсь час, щоб ти прийняв його навіки, -16 вже не як раба, але вище від раба, - як улюбленого брата, - особливо для мене, і тим більше для тебе: і за тілом, і в Господі.
  17 Отже, коли маєш мене за друга, прийми його, як мене.18 Коли ж він у чомусь скривдив тебе, або що винен, то залічи це на мене.19 Я, Павло, написав моєю рукою: я віддам; не кажу тобі, що й самого себе ти мені винен.20 Так, брате: нехай одержу від тебе те, що прошу в Господі. Заспокой же моє серце в Христі!
  21 Сподіваючись на твій послух, написав я тобі, знаючи, що зробиш більше того, про що я кажу.22 Разом же приготуй мені й помешкання, бо сподіваюся, що через ваші молитви буду вам подарований.
  23 Вітає тебе Епафрас - мій співв'язень в Ісусі Христі;24 Марко, Аристарх, Димас, Лука - мої співпрацівники.25 Ласка [нашого] Господа Ісуса Христа з вашим духом! [Амінь].