Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої світильники, вийшли назустріч молодому. П'ять із них були нерозумні, а п'ять - мудрі. Нерозумні, взявши свої світильники, не взяли з собою оливи. А мудрі взяли оливу в посудинах із своїми світильниками. Оскільки молодий барився, всі задрімали й поснули. Опівночі залунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч! Тоді всі ті діви встали і приготували свої світильники. Нерозумні сказали мудрим: Дайте-но нам вашої оливи, бо наші світильники гаснуть. А мудрі відповіли, кажучи: Щоб часом не забракло і нам і вам; краще йдіть до продавців та й купіть собі.
   Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, що були готові, пішли з ним на весілля і замкнули двері. Потім приходять і інші діви та й кажуть: Пане, пане, відчини нам. А він у відповідь сказав: Щиру правду кажу вам, - я вас не знаю. Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде].
   Один чоловік, відходячи, закликав своїх рабів та передав їм свій маєток; одному дав п'ять талантів, другому два, а третьому один, - кожному згідно з його силою; відтак відійшов. Той, що одержав п'ять талантів, негайно пішов, орудував ними і заробив ще п'ять; так само той, що взяв два, заробив ще два. А той, що одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана. Через довгий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. Приступив той, що одержав був п'ять талантів, - приніс ще п'ять талантів і каже: Пане, п'ять талантів мені ти передав; ось іще п'ять талантів я придбав. Сказав йому його пан: Рабе добрий і вірний: у малому був ти вірний, над великим тебе поставлю; увійди в радість твого пана. Приступив і той, що одержав був два таланти, сказав: Пане, два таланти ти мені передав: ось іще два таланти я заробив. Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний, у малому був ти вірний, над великим тебе поставлю; ввійди в радість твого пана. Приступив і той, що одержав був один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. Злякався я, пішов і сховав твій талант у землю: ось бери своє. У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе, ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Отож треба тобі було віддати мої гроші міняйлам, і тепер я взяв би своє з прибутком. Тож візьміть у нього талант і дайте тому, що має десять талантів. Бо тому, що має багато, дано буде, і матиме ще більше; а в того, який не має, й те, що має, забране буде в нього. А нікчемного раба викиньте в непроглядну темряву; там буде плач і скрегіт зубів. [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, хай слухає.]
   Коли прийде Син Людський у своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі своєї слави; і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх один від одного, як пастух відділяє овець від козлів. І поставить овець праворуч, а козлів - ліворуч. Тоді Цар скаже тим, що праворуч: Прийдіть, благословенні мого Батька, успадкуйте приготоване вам Царство від створення світу. Бо голодував Я, і ви дали мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли; не мав одягу, і ви Мене зодягли; слабував, і ви Мене відвідали; у в'язниці був Я, і ви прийшли до Мене. Тоді озвуться до Нього праведники, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли? Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або голим і зодягли? Коли ми бачили тебе хворого або у в'язниці, і прийшли до тебе?
   Цар у відповідь скаже їм: Щиру правду кажу вам: зробивши це одному з моїх найменших братів, ви зробили мені.
   Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, вготований дияволові та його ангелам. Бо голодував Я, а ви не дали мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене; чужинцем був, а ви не прийняли Мене; не мав одягу - а ви не зодягли Мене; хворим і у в'язниці, а ви не відвідали Мене. Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли це ми бачили тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або голим, або хворим, або у в'язниці і не прислужилися тобі? Тоді у відповідь скаже їм: Щиру правду кажу вам, бо не зробивши цього одному з найменших, ви не зробили й мені. І підуть ті на вічну муку, а праведники - на життя вічне.