Тоді приступають до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалима й кажуть: Чому твої учні переступають Завіти предків: не миють своїх рук, коли їдять хліб. А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання? Адже Бог сказав: Шануй батька та матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай буде скараний на смерть. А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би Я міг допомогти вам, є дар для Бога; тож може й не шанувати свого батька [чи матері]. Так і ви - задля ваших передань паплюжите заповідь Божу. Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
Цей народ [наближається до Мене своїми устами,] губами шанує Мене, серце ж їх далеко від Мене;
даремно ж шанують Мене, навчаючи людських заповідей.
Закликавши юрбу, сказав їм: Слухайте й розумійте: не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину. Тоді учні, приступивши, кажуть йому: Чи не знаєш, що фарисеї, почувши слово, спокусилися? Він же у відповідь сказав: Кожна рослина, якого не насадив мій Небесний Батько, буде викорінений. Облиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпець веде сліпця, обидва впадуть у яму. У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу. Ісус же відповів: То й досі ви без розуміння? Не розумієте, що все, що входить в уста, іде до живота і випадає з відходами? А те, що виходить з уст, виходить із серця, та оскверняє людину. Бо з серця виходять лукаві думки, убивства, перелюби, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, хули. Це те, що опоганює людину; їсти ж невмитими руками - не опоганює людини.Вийшовши звідти, Ісус попрямував до околиць Тира й Сидона. Жінка-хананейка з тих околиць вийшла і кричала, кажучи: Господи, Сину Давидів, змилосердись наді мною; бо мою дочку тяжко мучить біс. Він не відповів їй жодним словом. Підійшли Його учні та почали благати Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід. Він сказав у відповідь: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля. Та ж підійшла, вклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені. А Він у відповідь сказав: Негаразд відбирати хліб у дітей і давати щенятам. Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять кришки, що падають зі столу їхніх панів. Тоді Ісус відповів їй і сказав: О жінко, велика твоя віра: хай буде так, як ти хочеш. І видужала її дочка тієї ж миті.
І, відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, зійшовши на гору, сів там. Приступили до Нього численні юрби, маючи при собі кривих, сліпих, калік, німих та багатьох інших; і клали їх до Його ніг, а Він лікував їх. І юрба дивувалася, бачачи, що німі розмовляють, каліки здорові, кульгаві ходять і сліпі бачать; - і прославляли Бога Ізраїльського.
Ісус же, покликавши своїх учнів, сказав: Жаль мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти; не хочу відпустити їх голодними, щоб часом не знесилились в дорозі. Кажуть Йому учні: Звідки нам у пустині взяти стільки хлібів, аби нагодувати таку юрбу? А Ісус питає: Скільки хлібів маєте? Вони сказали: Сім і трохи рибин. Звелівши юрбі розлягатися на землі, Він узяв сім хлібів та рибу і, віддавши хвалу, переломив та дав учням, а учні - людям. Усі їли й понаїдалися. І зібрали сім повних кошиків шматів, що залишилися. А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських.