1 І сказала їм Юдита: Послухайте ж мене, брати, і взявши цю голову повіште її на вежі наших стін.2 І буде коли лиш засвітає ранок і на землю зійде сонце, візьмете кожний вашу зброю і вийдете кожний сильний чоловік з міста і поставите вождя над ними наче ідете на рівнину проти сторожі синів ассурів, і не підете.3 І вони, беручи свою зброю, підуть до свого табору і збудять вождів сили ассурів. І разом побіжать до шатра Олоферна і не знайдуть його, і на них нападе страх, і вони втечуть з перед вашого лиця.4 І йдучи за ними, ви і всі, що живуть в усій границі Ізраїля, розсиплете їх на їхніх дорогах.5 Заки ж це зробите покличте мені Ахіора амманіта, щоб побачивши, впізнав того, хто зневажив дім Ізраїля і його послав до нас наче на смерть.6 І вони покликали Ахіора з дому Озії. Як же він прийшов і побачив голову Олоферна в руці одного мужа в зборі народу, впав на лице, і його дух вийшов.7 Як же підняли його, він припав до ніг Юдити і поклонився її лицю і сказав: Благословенна ти в усьому поселенні Юди і в усякому народі, які почувши твоє імя, жахнуться.8 І тепер сповісти мені, що ти зробила в цих днях. І Юдита сповістила йому посеред народу все, що зробила від того дня, коли вийшла, аж доки не заговорила до них.9 Як же вона перестала говорити, закричав нарід великим голосом і видав веселий голос в їхньому місті.10 Ахіор, бачачи все, що зробив Бог Ізраїля, дуже повірив Богові і обрізав тіло свого кінця і додався до дому Ізраїля аж до цього дня.11 Коли ж настав ранок, і звісили голову Олоферна з стіни, і кожний чоловік взяв свою зброю і вийшли в лавах на схили гори.12 А сини ассура, як їх побачили, післали до своїх проводирів. Вони ж пішли до вождів і тисячників і до всіх їхніх проводирів.13 І приходять до шатра Олоферна і сказали тому, що був над всім, що його: Збуди ж нашого пана, бо раби наважились зійти проти нас на бій, щоб бути вповні вигубленими.14 І ввійшов Ваґоя і застукав в двері шатра, бо він думав, що той спав з Юдитою.15 Як же ніхто не відповів, відкривши, він ввійшов до спальні і знайшов його на долівці вкиненим, мертвим, і його голова забрана в нього.16 І закричав великим голосом з плачем і стогоном і сильним криком і роздер свою одіж.17 І ввійшов до шатра, де Юдита спочивала, і не знайшов її. І вийшов до народу, кричачи: 18 Зрадили раби, одна жінка єврейка вчинила ганьбу проти дому царя Навуходоносора. Бо ось Олоферн на землі, і на ньому немає голови.19 Як же почули ці слова володарі сили ассура, роздерли свою одіж, і дуже жахнулася їхня душа, і їхній крик і вереск посеред табору був дуже великий.