І вийшли всі ізраїльські сини, і зібрався ввесь збір як один чоловік від Дана і аж до Вирсавії і землі Ґалааду до Господа до Массифи. І стали старшини всього народу, всі ізраїльські племена, в зборі божого народу, чотириста тисяч мужів піших, що носять меч. І почули сини Веніямина, що ізраїльські сини прийшли до Господа до Массифи. І сказали ізраїльські сини: Скажіть де сталося це зло. І відповів чоловік Левіт муж убитої жінки і сказав: До Ґаваа Веніямина прийшов я і моя наложниця, щоб переспати. І повстали проти мене мужі, що в Ґаваа і окружили довкруг мене хату вночі і хотіли мене вбити і мою наложницю упокорили і наглумились над нею і вона померла. І взяв я мою наложницю і поділив я її і післав я до кожної околиці насліддя ізраїльського, бо вчинили вони безумність в Ізраїлі. Ось всі ви, ізраїльські сини, дайте собі слово і раду. І встав ввесь нарід як один чоловік, кажучи: Не ввійдемо чоловік до свого мешкання і не подамося чоловік до своєї хати. І тепер це слово, яке вчинемо Ґаваа: Підемо проти нього за жеребом і візьмемо десять мужів на сто і сто на тисячу і тисячу на десять тисяч, щоб взяти їжу народові, щоб заосмотрити тих, що ідуть до Ґаваа Веніямина за всім безумством, яке вчинили в Ізраїлі. І зібрався кожний ізраїльський чоловік з міст, прийшли як один чоловік. І післали ізраїльські племена мужів до всього племени Веніямина, кажучи: Що це за зло, що сталося у вас? І тепер дайте цих безбожних мужів в Ґаваа синів Веліяла, і убємо їх і заберемо зло з Ізраїля. І не забажали сини Веніямина послухатись голосу їхніх братів ізраїльсьлих синів. І зібралися сини Веніямина з їхніх міст до Ґаваа, щоб вийти воювати з ізраїльськими синами. І зробили перепис сини Веніямина з міст в тому дні двадцять і пять тисяч мужів, що несуть меч, опріч тих, що живуть в Ґаваа. Ці почислені були на сімсот молодих вибраних мужів, що орудують обома руками. Це всі лучники, що кидають камінням в волосину і не схибнуть. І кожний ізраїльський муж був почислений, за вийнятком синів Веніямина, чотириста тисяч мужів, що несуть меч. Всі ці мужі вояки. І вони встали і пішли до Ветиля і запитали Бога і сказали ізраїльські сини: Хто з нас піде проводирем, щоб воювати з Веніямином? І сказав Господь: Юда піде проводирем. І встали ізраїльські сини і отаборилися проти Ґаваа. І вийшов кожний ізраїльський чоловік на війну з Веніямином, і стали з ними мужі ізраїльські до бою проти Ґаваа. І вийшли сини Веніямина з міста і вигубили в Ізраїлі в тому дні двадцять і дві тисячі мужів на землі. І скріпився муж ізраїльський і додали стати до бою на місці, де там стали до бою в першому дні. І пішли ізраїльські сини і заплакали перед Господом аж до вечора і запитали в Господа, кажучи: Чи додам приближатися на війну з Веніямином моїм братом? І сказав Господь: Підете проти нього. І прийшли сини Ізраїльські до Веніямина в другому дні. І вийшов Веніямин на зустріч їм з Ґаваа в другому дні і вигубив з народу вісімнадцять тисяч мужів на землі. Це всі, що носять меч. І пішли всі ізраїльські сини і ввесь нарід і пішли до Ветилю і заплакали перед Господом і постили в тому дні і принесли цілопалення спасіння перед Господом, і запитали Господа Ізраїльські сини. І там кивот господнього завіта в тих днях. І Фінеес син Елеазара син Аарона стояв перед ним в тих днях, кажучи: Чи додам ще вийти на війну з синами Веніямина мого брата, чи оставлю? І сказав Господь: Підіть, бо завтра передам його в твою руку. І поклали ізраїльські сини засідку довкруги Ґаваа і став Ізраїль проти Веніямина в третому дні і став до бою проти Ґаваа так як раз і раз. І вийшли сини Веніямина на зустріч народові і відтягнені були від міста і почали бити з народу так як раз і раз на дорогах, з яких є одна, що йде до Ветиля, і одна, що йде до Ґаваа в полі, яких тридцять мужів в Ізраїлі. І сказали сини Веніямина: Падають перед нами так як раніше. І ізраїльські сини сказали: Втікаймо і відведемо їх від міста на дороги. І кожний ізраїльський чоловік встав з свого місця і стали до бою в Ваалтамарі, і ізраїльська засідка вийшла з свого місця з заходу Ґаваа і пішли напроти Ґаваа десять тисяч вибраних мужів з усього Ізраїля, і битва стала тяжкою. І вони не пізнали, що на них сходить зло. І Господь повернув до втечі Веніямина з перед лиця Ізраїля, та ізраїльські сини вигубили у Веніямина в тому дні двадцять і пять тисяч і сто мужів. Це всі, що носять меч. І побачив Веніямин, що його повернено до втечі, і муж ізраїльський поступився Веніямінові, бо надіялися на засідку, яку поклали проти Ґаваа. І кинулася засідка і вийшла проти Ґаваа і пішла засідка і побила все місто лезом меча. І був приказ мужеві ізраїльському тим, що в засідці, подати вогонь диму міста. І повернулися муж ізраїльський в битві, і Веніямин почав бити ранених в мужі Ізраїльському, яких тридцять мужів, бо сказали: Лиш падаючи падають перед нами так як за ранішої битви. І вогонь почав підноситися з міста - стовп диму. І озирнувся Веніямин позад себе, і ось кінець міста підносився до неба. Й ізраїльський муж повернувся, і поспішився муж Веніямина і побачив, що доторкається його зло. І звернули перед ізраїльським мужем на дорогу пустині, і битва вигубила його, і ці з міст вигублювали його посеред них. І вирізали Веніямина, щоб вибити його вибиттям, і потоптали аж до Ґаваа зі сходу сонця. І впали з Веніямина вісімнадцять тисяч мужів, з цими всіма сильні мужі. І вони відхилились і втекли до пустині до каменя Реммона, і побили в дорогах пять тисяч мужів. І гналися за ним аж до Ґадама і побили з них дві тисячі мужів. І було в тому дні всіх, що впали в Веніямині двадцять і пять тисяч мужів, що несли меч, з усіма цими сильні мужі. І вони відхилились і втекли до пустині до каменя Реммона шістьсот мужів і сиділи на камені Реммона чотири місяці. І муж ізраїльський вилучили синів Веніямина і побили їх лезом меча від міста зі зовні аж до скотини аж до кожного, що знайшовся в усіх містах. І міста, що знайшлися післали в вогонь.