1 І сталося, що після смерти Ісуса запитали Ізраїльські сини Господа, кажучи: Хто з нас піде вождем до хананея щоб воювати проти нього.2 І сказав Господь: Юда піде, ось дав Я землю йому в руки.3 І сказав Юда до свого брата Симеона: Піди зі мною в моє насліддя, і воюватимемо проти хананея, і піду і я з тобою в твоє насліддя. І Симеон пішов з ним.
  4 І пішов Юда і дав Господь ханаея і ферезея йому в руки, і побив їх у Везеку, десять тисяч мужів,5 і знайшли Адонівезека в Везеку і воювали проти нього і побили хананея і ферезея6 і втік Адонівезек, і гналися за ним і схопили його і відрубали кінцівки його рук і його ніг.7 І сказав Адонівезек: Сімдесять царів з відрубаними кінцівками їхніх рук і їхніх ніг збирали (їжу) під моїм столом. Отже, так як зробив я, так віддав мені Бог. І повели його до Єрусалиму і там помер.8 І сини Юди воювали проти Єрусалиму і взяли його і побили його лезом меча і місто спалили огнем.
  9 І після цього сини Юди зійшлися воювати проти хананея, що жив в горах і на півдні і на рівнині.10 І пішов Юда проти хананея, що жив в Хевроні, і вийшов Хеврон напроти. А раніше імя Хеврона було Каріатарвоксефер. І він побив Сесія і Ахімана і Толмія, з роду Енака.11 І пішли звідти до тих, що жили в Давірі. І раніше імя Давіра було Місто Писарів.12 І сказав Халев: Хто лиш побє Місто Писарів і забере його, дам йому Асхану мою дочку за жінку.13 І забрав його Ґотоніїл син Кенеза молодший брат Халева, і дав йому Асхану свою дочку за жінку.
  14 І сталося, коли вона входила і він намовив її просити в свого батька поле, і бурмотіла вона на осляті і закричала з осляти: До південної землі ти мене віддав. І сказав її Халев: Що тобі є?15 І сказала йому Асха: Дай мені благословення, бо ти мене віддав до південної землі, і даси мені віно води. І дав її Халев за її серцем віно верхніх і віно нижніх (джерел).
  16 І сини Йовава сина Кінея Мойсейового тестя пішли з міста фініків до синів Юди до пустині, що є на півдні при виході Арада, і пішов і замешкав з народом.
  17 І пішов Юда з своїм братом Симеоном і побили хананея, що жив в Сефеті, і прокляли його і вигубили його і назвали імя міста: Згуба.18 І не унаслідив Юда Ґазу і її околиці і Аскалона і його околиці і Аккарона і його околиці і Азота і його околиці.
  19 І був Господь з Юдою і унаслідив гору, бо не міг унаслідити тих, що жили на рівнині, бо Рихав протиставився на ній.20 І дав Халевові Хеврон, так як сказав Мойсей. І унаслідив там три міста і вигнав звідти трьох синів Енака.21 І євусея, що жив в Єрусалимі, не вигнали сини Веніямина, і жив євусей з синами Веніямина аж до цього дня.22 І пішли сини Йосифа і вони до Ветиля і Юда з ними.23 І отаборився дім Ізраїля коло Ветиля. А раніше імя міста було Луза.24 І побачили сторожі чоловіка, що виходив з міста, і схопили його і сказали йому: Покажи нам вхід до міста, і вчинемо з тобою милосердя.25 І показав їм вхід до міста, і побили місто лезом меча, а чоловіка і його рід відпустили.26 І пішов чоловік до землі хеттіїмів і збудував там місто і назвав імя його Луза: це імя його аж до цього дня.
  27 І не унаслідив Манассія Ветсан, що є місто скитів, ані її дочірних, ані її околиці, ані Ектанаад і її дочірні, ані тих, що жили в Дорі, і її дочірні і тих, що жили в Валаамі, і її дочірні і тих, що жили в Маґедоні, і її дочірні, ані тих, що жили в Євламі, ані її дочірні. І почав Хананей жити в цій землі.28 І сталося, коли сильним став Ізраїль, і зробив хананея данинником, і виганяючи не вигнав його.
  29 І Ефраїм не вигнав хананея, що жив в Ґазері, і жив хананей посеред нього в Ґазері і був данинником.
  30 І Завулон не вигнав тих, що жили в Кедроні, і тих, що жили в Енаалі. І жив Хананей посеред нього і був данинником.
  31 І Асир не вигнав тих, що жили в Акхоні, і були йому данинниками, і тих, що жили в Дорі, і тих, що жили в Сідоні і тих, що жили в Аалафі і в Ахазіві і в Хелві і Афеку і в Роові.32 І жив Асир посеред хананея, що жив в землі, бо не зміг його вигнати.
  33 І Нефталім не вигнав тих, що жили в Ветсамусі ані тих, що жили в Ветенеті, і жив Ізраїль посеред хананея, що жив у землі. А ті, що жили в Ветсамусі і в Ветенеті були їм данинниками.
  34 І вигнав Аморрей синів Дана на гору, бо не дав йому зійти до долини.35 І почав Аморрей жити в горі Мурсінона, де ведмеді і лиси. І затяжіла рука хати Йосифа на аморреєві, і став данинником.36 І границя Аморрея: Ідумей вгорі над Акравіном на Камені і вище.