1 Щойно Ісус зрозумів, що фарисеї почули, ніби він збирає та хрестить учнів більше ніж Іван,2 - хоч сам Ісус не хрестив, а його учні, -3 то залишив він Юдею і знову пішов до Галилеї.4 Треба було йому перейти Самарією.5 Приходить до самарянського міста, що називається Сихар, - поблизу села, яке Яків дав був своєму синові Йосипові.6 Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів отак при криниці. Було десь близько шостої години.
  7 Приходить жінка з Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай мені напитися.8 Бо учні його відійшли були до міста, щоб купити їжі.9 І мовила до нього жінка-самарянка: Як ти, будучи юдеєм, просиш пити в мене, коли я жінка-самарянка? Адже юдеї не спілкуються з самарянами.10 Відповів Ісус і сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і хто є той, що говорить тобі: Дай мені напитися - ти б просила в нього, і він дав би тобі живої води.11 Каже йому жінка: Пане, не маєш відра і криниця глибока, - звідки маєш живу воду?12 Чи ти є більший за нашого батька Якова, - який дав нам криницю, і сам з неї пив, і сини його, і худоба його?
  13 Відповів Ісус і сказав їй: Кожний, хто п'є цю воду, знову буде спраглий,14 а хто питиме воду, яку я йому дам, не буде спраглим повік; бо вода, яку йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече до вічного життя.15 Каже до нього жінка: Пане, дай мені цієї води, щоб я не була спрагла та не приходила сюди черпати.
  16 Каже їй [Ісус]: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди.
  17 Відповіла жінка й сказала йому: Не маю я чоловіка. Каже їй Ісус: Добре ти сказала, що не маєш чоловіка,18 бо п'ятеро чоловіків мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала.
  19 Каже жінка до нього: Пане, я бачу, що ти пророк.20 Наші предки вклонялися на цій горі, а ви кажете, що те місце, де треба кланятися, розташоване в Єрусалимі.21 Промовив Ісус до неї: Жінко, вір мені, що надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не вклонятиметесь Батькові.22 Ви кланяєтеся тому, кого не знаєте; ми ж кланяємося тому, кого знаємо, бо спасіння - від юдеїв.23 Але надходить час - і вже тепер він є, - коли правдиві поклонники поклоняться Батькові Духом і правдою; бо й Батько шукає собі таких поклонників.24 Бог є Духом - і хто йому поклоняється, повинен поклонятися духом і правдою.25 Відказує йому жінка: Знаю, що прийде Месія, який називається Христом; коли він прийде, то сповістить нам усе.26 Каже їй Ісус: Я, що говорить з тобою, є ним.
  27 І тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляв із жінкою. Одначе ніхто з них не спитав: Чого хочеш?, або: Навіщо говориш з нею?28 А жінка лишила своє відро, пішла до міста й каже людям: 29 Ходіть та подивіться на чоловіка, який мені сказав усе, що я зробила; чи не є він, бува, Христос?30 Вийшли з міста й ішли до нього.
  31 Тим часом учні просили його, кажучи: Равві, їж.32 Він сказав їм: Я маю їсти страву, якої ви не знаєте.33 Учні перемовлялися між собою: Чи не приносив хто йому їсти?34 Каже їм Ісус: Моя страва - чинити волю того, що послав мене, та довершити його справу.
  35 Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підніміть ваші очі, погляньте на ниви, які вже половіють до жнив.36 Хто жне, той одержує винагороду і збирає плід для вічного життя, щоб разом раділи, хто сіє і хто жне.37 Бо тут справджується приказка: Один сіє, інший жне.38 Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю.
  39 Багато самарян із того міста повірило в нього за слово, яке засвідчила жінка, що: Він сказав мені все, що я зробила.40 Ось чому, коли прийшли до нього самаряни, то просили його, щоб побув у них. І був там два дні.41 І ще чимало повірило за його слово.42 Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, бо самі чули і знаємо, що він є справжній рятівник світу - [Христос].
  43 А через два дні пішов звідти, [і пішов] до Галилеї,44 бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани в своїй батьківщині.45 Отже, коли прийшов у Галилею, галилеяни прийняли його, побачивши все, що зробив у Єрусалимі на святі, - бо й вони ходили на свято.
  46 Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив був воду на вино. В Капернаумі був якийсь придворний, син якого нездужав.
  47 Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до нього і просив [його], щоб завітав та зцілив його сина, що був при смерті.48 Ісус сказав до нього: Якщо не бачите знаків і чудес, не вірите.49 Каже до нього придворний: Господи, прийди хутчій, поки не померло моє дитя.
  50 Каже йому Ісус: Іди, твій син живий. [І] повірив чоловік у слово, яке сказав йому Ісус, і пішов.51 Зразу, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий.52 Запитав у них про годину, в якій йому покращало. Сказали йому, що вчора, о сьомій годині залишила його пропасниця.53 Зрозумів батько, що то була якраз та година, в якій сказав йому Ісус: Твій син живий. І повірив він сам і весь його дім.54 Це вже було друге чудо, що його звершив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.