Тоді Пилат увяв Ісуса та й звелів бичувати. Вояки, сплівши вінок із терну, поклали йому на голову і зодягли його в багряницю; підходили до нього й казали: Радій, юдейський царю! - і били його в обличчя. І знову вийшов Пилат надвір і каже їм: Ось виводжу його вам надвір, щоб ви пізнали, що я не бачу в ньому жодної провини. Вийшов Ісус надвір, маючи на собі терновий вінок та багряний одяг. І каже їм: Оце - людина! Коли його побачили архиєреї і слуги, закричали, кажучи: Розіпни, розіпни його! Каже їм Пилат: Візьміть та й розіпніть його ви, - бо я не бачу в ньому провини. Відказали йому юдеї: Ми маємо закон - і за законом він мусить умерти, бо видає себе за Божого Сина.
Коли Пилат почув це слово, то ще більше злякався.
Ще раз зайшов до преторію і каже Ісусові: Звідки ти? Ісус не дав йому відповіді. Каже йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу тебе відпустити і маю владу розіп'яти тебе? Відповів йому Ісус: Не мав би жодної влади наді мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто мене видав тобі, має більший гріх. Відтак Пилат намагався відпустити його; юдеї ж вигукували, кажучи: Якщо його відпустиш, ти не є другом кесаря. Кожний, хто себе робить царем, - противиться кесареві.
Зачувши це слово, Пилат вивів Ісуса надвір, сів на судейське місце, що зветься літостротон, - гебрайською мовою: гаввата. Була п'ятниця Пасхи, близько шостої години. Каже юдеям: Ось ваш цар. Вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни його. Запитує їх Пилат: Вашого царя розіп'ясти? Відповіли архиєреї: Не маємо царя, окрім кесаря! І тоді він видав його їм на розп'яття. Узяли Ісуса [й повели].
Несучи свого хреста, вийшов на місце, що називається Лобним, гебрайською мовою - Ґолґота, де розп'яли його, а з ним двох інших обабіч; Ісуса - посередині. Пилат зробив напис і вмістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин - цар юдейський. Цей напис читало багато юдеїв, бо місце, де розп'яли Ісуса, було неподалік міста; було написано по-гебрайському, по-грецькому і по-римському. Говорили Пилатові юдейські архиєреї: Не пиши "юдейський цар", але що він сам казав: Я - юдейський цар. Відповів Пилат: Що я написав, - те написав.
Розіп'явши Ісуса, вояки взяли його одяг і розділили його на чотири частини, - кожному воякові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий. Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереба на нього, - кому припаде. Це щоб збулося Писання, де мовиться:
Розділили мій одяг між собою і за мій плащ кидали жереба. Вояки так і зробили.
Стояли біля хреста Ісусового його мати, сестра його матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, що стояв, і якого любив, Ісус промовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син. Потім звернувся до учня: Ось твоя мати. І відтоді взяв її учень до себе.Після цього, знаючи, що все вже сповнилося, каже Ісус, - аби збулося Писання: Я хочу пити, прагну. Стояла повна посудина оцту. Вояки, настромивши на тростину губку, намочену в оцту, піднесли до його уст. Спробувавши оцту, Ісус сказав: Скінчилося! Схиливши голову, віддав духа.
З огляду на те, що була п'ятниця, юдеї, - щоб не лишилися на хресті тіла в суботу, бо був Великдень тієї суботи, - просили Пилата, щоб перебили їхні голінки й забрали. Тож вояки прийшли і перебили голінки першому й другому, розп'ятому з ним. Прийшовши до Ісуса, побачили, що він уже помер, і не стали перебивати йому голінок. Але один вояк списом проколов йому бока, і тут же витекли кров та вода. І той, що бачив, засвідчив, - і правдиве свідчення його. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили. Бо це сталося тому, щоб збулося Писання: Кістки його не будуть поламані. І знову ж, у іншому місці Писання мовиться: Дивитимуться на того, кого прокололи.
Після цього попросив Пилата Йосип з Ариматеї, який був учнем Ісуса, - але таємним, бо боявся юдеїв, - щоб зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв його тіло. Наспів також і Никодим, - що приходив був до нього вночі раніше, - несучи суміш смирни з алоєм яких сто літрів. Отож, взяли тіло Ісуса і обвинули його полотном з пахощами, - згідно із звичаєм поховання в юдеїв. На тім місці, де він був розп'ятий, був розташований сад, а в саду - нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований. Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п'ятницю, отже гробниця була близько.