Спочатку було слово, і слово було в Бога, і слово було Богом. Воно було споконвіку в Бога. Через нього все постало; а без нього не постало нічого з того, що постало. У ньому було життя - і життя було світлом для людей, а світло світить у темряві, і темрява його не огорнула.
З'явився чоловік, посланий від Бога; ім'я йому - Іван. Він прийшов для свідчення, - щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього. Не був він світлом, а тільки щоб свідчити про світло. Правдивим світлом був той, хто освітлює кожну людину, що приходить на світ. У світі був, і світ через нього постав, але світ його не пізнав. До своїх прийшов - і свої його не прийняли. А тим, які прийняли його, дав владу стати Божими дітьми, тим, які вірять у його ім'я. Вони не народилися ні з крови, ні з тілесного бажання, ані з бажання чоловіка, - але від Бога.
І слово стало тілом, і замешкало між нами, і ми бачили славу його, славу як єдинородного від Батька, сповненого ласки й правди. Іван свідчить про нього, закликаючи і кажучи: Він той, про кого я говорив, що він іде за мною й переді мною був, бо був раніше від мене. Бо з його повноти ми всі одержали ласку за ласкою.
Бо закон даний був через Мойсея, а ласка й правда прийшли через Ісуса Христа. Бога ніхто ніколи не бачив; але єдинородний Бог, який є в лоні Батька, - він визнав.
Це - свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левитів, щоб запитати його: Хто ти є? І визнав, не зрікся, визнав: Я - не Христос. І запитали його: То хто ж ти? Чи не Ілля? Відповів: Ні. Чи ти пророк? Відповів: Ні. Сказали йому: Хто ж ти такий? Щоб дали ми відповідь тим, які послали нас. Що скажеш про себе самого? Відповів:
Я голос того, що волає в пустині:
Були й послані від фарисеїв. Запитали його, і сказали йому: Чому хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк? Іван відповів їм, кажучи: Я хрещу водою, але серед вас стоїть той, кого ви не знаєте, який іде за мною, [але був ще до мене,] - я йому не гідний розв'язати ремінця на взутті.Рівняйте дорогу Господеві, - як ото сказав був пророк Ісая.
Це сталося у Витанії, на другім боці Йордану, де Іван хрестив.
Наступного дня він бачить Ісуса, який іде до нього, і каже: Ось ягня Боже, що бере на себе гріх світу. Це той, про кого я казав, що за мною йде чоловік, який був ще до мене, був раніше від мене. Я не знав його, але я прийшов хрестити водою, щоб він з'явився Ізраїлеві. І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, мов голуб із неба, і який зостався на ньому. Я не знав його, але той, хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над ким побачиш Духа, що сходить і перебуває над ним, - той є тим, хто хрестить Духом Святим. Так я побачив і засвідчив, що він і є Божим Сином.
Наступного дня знову стояв Іван з двома своїми учнями. Побачивши Ісуса, що йшов, промовив: Ось Боже ягня. І почули це обидва його учні, як він казав - і пішли за Ісусом. Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони за ним ідуть, каже їм: Чого шукаєте? Вони сказали йому: Равві, - що в перекладі означає Учителю, - де ти живеш? Каже їм: Ходіть і побачите. Прийшли й побачили, де він жив, побули в нього той день; було це близько десятої години. Андрій, брат Симона - Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за ним. Він розшукав спочатку свого брата Симона й каже йому: Ми знайшли Месію - тобто в перекладі - Христа.
Привів він його до Ісуса. Ісус, поглянувши на нього, сказав: Ти Симон, син Івана; ти назвешся Кифою, - тобто в перекладі Петром каменем.
Наступного дня забажав він піти в Галилею; знайшов там Пилипа та й каже йому Ісус: Ходи за мною. Пилип був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра. Знаходить Пилип Натанаїла й каже йому: Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі написав і пророки, - Ісуса, Йосипового сина з Назарета. Сказав йому Натанаїл: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Пилип: Прийди й подивися. Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, який не має в собі підступности. Каже йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? Відповів Ісус і сказав йому: Ще до того, як закликав тебе Пилип, я бачив тебе, як ти був під смоковницею. Відповів Натанаїл [і сказав] йому: Равві, ти Син Божий, ти Цар Ізраїлю. Відповів Ісус і сказав йому: Ти повірив тому, що я сказав тобі, що побачив тебе під смоковницею? Ще більше від цього побачиш! І каже йому: Щиру правду, щиро кажу вам: [відтепер] побачите відкрите небо, Божих ангелів, які підносяться і опускаються над Людським Сином.