1 Почавши ж Йов говорить:

2 По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?

3 Бо якщо бажає судити його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.

4 Бо Він є мудрий умом, сильний і великий. Хто твердо ставши перед Ним остався?

5 Він старими робить гори і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.

6 Він трясе піднебесну від основ, її стовпи зрушуються.

7 Він говорить сонцеві і не сходить, а звізди запечатує.

8 Він сам розтягнув небо і ходить по морі, як по землі.

9 Він, що творить Плеяду і Есперу і Арктура і кімнати півдня.

10 Він, що чинить велике і недослідиме, славне ж і надзвичайне, якому немає числа.

11 Якщо перейде мене, не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.

12 Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?

13 Бо Він відвернув гнів, зігнулися під ним кити, що під небом.

14 Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?

15 Бо хоч я є праведний не вислухає мене, благатиму його суду.

16 Якщо ж закличу, і почує, не вірю, що Він мене вислухав.

17 Чи не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив побиття даром.

18 Бо не дає мені віддихнути, наповнив же мене гіркотою.

19 Бо ж Він силою кріпкий. Хто, отже, спротивиться його судові?

20 Бо якщо я буду праведний, мої уста будуть безбожні. Якщо ж буду непорочним, буду поганим.

21 Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.

22 Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,

23 бо погані смертю безбожною (вмирають), але праведні висміваються.

24 Бо вони передані в руки безбожних. Лиця судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?

25 Життя ж моє легше від бігуна. Відбігли і не побачили.

26 І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, що шукає їжу?

27 Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись лицем, стогнатиму.

28 Трясуся всіма членами тіла, бо знаю що не оставиш мене невинним.

29 Якщо ж я є безбожним, чому я не помер?

30 Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,

31 надмірно Ти мене замочив в нечистоті, огидною стала ж мені одіж.

32 Бо Ти не є чоловіком, так як я, якому протиставитимуся, щоб ми разом прийшли на суд.

33 Коби нам був посередник і оскаржувач і той, що вислухує між обома.

34 Хай забере від мене палицю, а його страх хай мене не жахає,

35 і не боятимуся, але промовлю. Бо я такого не свідомий.