Заклич же, чи хтось тебе послухає, чи може побачиш когось з святих ангелів.
Бо і безумного убиває гнів, а того, хто заблудив, вбиває ревнивість.
Я ж побачив безумних, що випускають корінь, але зразу пожертим було їхнє помешкання.
Хай їхні сини будуть далекі від спасіння, хай будуть висміяні ж при дверях поганців, і не буде спасителя.
Бо праведні зїдять те, що ті зібрали, вони ж не будуть вийняті зі зла, хай їхня сила виціджена буде.
Бо не з землі виходить труд, ані не з гір появиться біль.
Але чоловік родиться для труду, а пташенята ґрифа на висотах ширяють.
Ні, але я благатиму Господа, закличу ж до Господа володаря всіх,
який чинить велике і недослідиме, славне ж і надзвичайне, якому немає числа.
До того, який дає дощ на землю, який посилає воду на піднебесну.
Який підносить впокорених вгору і підносить тих, що згинули.
Який розносить ради хитрих і тих, що їхні руки не чинять правди.
Який приймає мудрих в мудрості, а раду хитрих замінив.
В днях їх зустріне темрява, а в полудне хай шукають руками подібно як в ночі.
Хай же згинуть на війні, хай вийде немічним з руки сильного.
Хай буде в немічного надія, а уста неправедного хай будуть замкнені.
Блаженний чоловік, якого Господь скартав. Картання ж Вседержителя не відкидай.
Бо Він завдає біль і знову обновлення. Вдарив Він і його руки лікують.
Шість разів з бід тебе витягає, а на сьомий (раз) зло не доторкнеться до тебе.
В часі голоду спасе тебе від смерті, а в часі війни освободить тебе від руки заліза.
Від бича язика тебе сховає, і не злякаєшся зла, що надходить.
З неправедних і безбожних висмієшся, а диких звірів не боятимешся.
Бо дикі звірі будуть з тобою в мирі.
Тоді взнаєш, що твій дім буде в мирі, а на прожиття твому шатрові не забракне.
Пізнаєш же, що твоє насіння численне, а твої діти будуть наче вся зелень поля.
Ввійдеш ти до гробу наче зріле зерно в час пожате, чи наче сніп току зібраний в час.
Ось це так ми дослідили, це є те, що ми почули. Ти ж сам пізнай чи ти щось вчинив.