Як перестав же Еліус говорити, заговорив Господь до Йова крізь бурю і хмари:
Хто цей, що скриває від Мене раду, що держить слова в серці, а думає від Мене втаїти?
Підпережи як муж твої бедра, Я ж тебе запитаю, а ти Мені відповіси.
Де ти був коли Я основував землю? Сповісти ж Мені, якщо ти пізнав розум.
Чи знаєш хто поклав її міри? Чи шнурком її розміряв?
На чому поставлені її стовпи? Хто ж є той, що поклав на ній угольний камінь?
Коли звізди повстали, всі мої ангели похвалили Мене великим голосом.
Я загородив море брамами, коли родилося, виходячи з лона своєї матері.
Я ж поклав її хмару як одяг, Я ж її завинув імлою.
Я ж поставив її границі, поклавши замки і брами.
Я ж сказав її: Доси підеш і не перейдеш, але в тобі розібються твої хвилі.
Чи Я при тобі заповів ранньому світлові, а рання зоря побачила свій чин,
щоб схопитися за крила землі, щоб скинути із себе безбожних?
Чи ти взявши глиняну землю зліпив живу істоту і дав їй мову на землі?
Чи ти забрав світло від безбожних, а знищив рамено гордих,
прийшов до джерела моря, ходив стопами по безодні?
Чи тобі зі страху відкриваються брами смерті, а дверники аду бачачи тебе перелякалися?
Чи ти збагнув широту піднебесної? Сповісти ж мені яка вона є.
В якій землі замешкує світло, а яке місце темряви?
Чи ти Мене поведеш до їхніх околиць? Чи і ти вивідав їхні стежки?
Знаю, отже, що ти тоді народився, а число твоїх літ велике.
Чи ж ти пішов до скарбів снігу, і ти побачив скарби граду.
Воно відкладене тобі на час ворогів, на день війни і битви.
Звідки виходить мороз чи розсівається південний вітер на піднебесну?
Хто ж приготовив русло для зливного дощу, а дорогу громам,
щоб посилати дощ на землю, де не(має) чоловіка, (на) пустиню, де немає в ній людини,
щоб наситити незаселену і непрохідну (землю) і видати ріст зелені?
Хто є батько дощу? Хто ж є той, що породив краплі роси?
З якого ж лона виходить лед? А хто на небі породив мороз,
який сходить наче вода, що тече? Лице ж безодні хто оснував?
Чи ти збагнув звязь Плеади і відкрив огорожу Оріона?
Чи ти відкриєш Мазурот в своїм часі і чи притягнеш Вечірню зорю за її чуб?
Чи ти знаєш переміни неба чи те, що стається разом на піднебесній?
Чи ти покличеш хмару голосом, і вона тебе послухається трясінням зливної води?
Чи пішлеш блискавиці і вони підуть? Чи скажуть тобі: Що є?
Хто ж дав жінкам мудрість ткання чи вміння вишивання?
Хто ж числить хмари в мудрості, а прихилив небо до землі?
Розлився порох наче земля, Я ж приліпив його наче куб до каменя.
Чи ти вполюєш їжу левам, а наповниш душі зміїв?
Бо вони перелякалися на своїх ліжках, сидять в лісах, чатуючи.
Хто ж приготовив їжу вороні? Бо її пташата закричали до Господа, блукаючи, шукаючи їжі.