1 Я поклав завіт моїм очам і не подумаю про дівчину.

2 І що відділив Бог згори і (яке) достатнє насліддя з висот?

3 Чи згуба не для неправедного і відчуження для тих, що чинять беззаконня?

4 Чи Він сам не побачить мою дорогу і не почислить всі мої кроки?

5 Якщо ж я ходив з тими, що висмівають, якщо ж і моя нога поспішилася на обману,

6 хай вже стану я на справедливе мірило, а Господь знає мою незлобність.

7 Якщо моя нога відійшла з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів,

8 хай сію я й інші хай зїдять, хай же буду без кореня на землі.

9 Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо і я присів при її дверях,

10 хай же і моя жінка вгодить іншому, а мої немовлята хай будуть впокорені.

11 Бо опоганити заміжню жінку - це гнів люті не до спинення.

12 Бо це огонь, що горить на всіх сторонах, а куди лиш напав, з кореня знищив.

13 Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, як вони в мене судилися,

14 що ж зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж і відвідає, яку відповідь дам?

15 Чи не так як і я повстав в лоні, повстали і вони? Ми ж повстали в тім же лоні.

16 А немічні задовільнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови.

17 Якщо я і сам їв кусень мого хліба і сироті не подав.

18 Бо я від моєї молодості вигодовував (сироту) як батько і наставив від лона моєї матері.

19 Якщо ж і я не зглянувся на нагого, що гинув, і не зодягнув,

20 а слабкі мене не поблагословили, а їхні рамена не грілися з постригу моїх ягнят,

21 якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо у мене була велика поміч,

22 хай же відпаде моє рамено від ключиці, а моя рука хай буде знищена від ліктя.

23 Бо мене охопив господний страх, і одержане від нього не стерплю.

24 Якщо я поклав золото як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,

25 якщо ж і я зрадів коли моє багацтво стало великим, якщо ж і на безчисленне я поклав мою руку,

26 чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Бо це не від них.

27 І якщо потайки обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст,

28 і це вже мені хай вважається за найбільше беззаконня, бо я збрехав перед Господом Всевишним.

29 Якщо ж і зрадів я упадком моїх ворогів і моє серце сказало: Добре,

30 хай вже моє ухо почує моє прокляття, хай, отже, шепче нарід, як мені зло чинять.

31 Якщо ж часто мої служниці сказали: Отже, хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий.

32 Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, що приходив.

33 Якщо ж грішачи я несвідомо скрив мій гріх,

34 бо я не засоромився великої юрби, щоб перед ними не визнаватися. Якщо ж і дозволив я слабому вийти від моїх дверей з порожним подолком,

35 хто мені дасть слухача? Якщо я не побоявся господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось,

36 читав я, поклавши як вінець на рамена,

37 і якщо його не віддав я, подерши і нічого не взявши від боржника.

38 Якщо проти мене коли земля застогнала, якщо і її борозди разом заплакали,

39 якщо і я зїв її силу сам без ціни, якщо ж я і засмутив, взявши душу господаря землі,

40 замість пшениці хай мені вийде будяк, а замість ячменю бурян. І спинився Йов від слів.