Гину я несений вітром, прошу гроба і не одержую.
Благаю, змучившись, і що я вчинив?
А моє майно чужі викрали. Хто є цей? Хай буде звязаний моєю рукою.
Бо Ти сховав від мудрости їхнє серце, через це Ти їх не піднесеш.
Сповістить зло (їхній) часті, а мої очі стаяли на синах.
Ти ж мене поклав притчею між народами, а я став посміховиськом для них.
Бо мої очі осліпли від гніву, всі дуже воюють проти мене.
Чудовищем був я для праведних через це. А праведний хай повстане проти беззаконного.
Хай вірний держиться своєї дороги, а чистий хай візьме сміливість руками.
Ні, але всі кріпіться, і ідіть, бо я не знаходжу у вас правди.
Мої дні минули в смороді, а звязі мого серця роздерлися.
Ніч вони змінили на день, світло близько лиця темряви.
Бо якщо остануся, ад мені домом, а в темряві покладено мені постіль.
Смерть назвав я, моїм батьком, а гній моєю матірю і сестрою.
Отже де ще є моя надія? Чи я побачу моє добро?
Чи зі мною зійдуть до аду, чи разом зійдемо під землю?