Гину я несений вітром, прошу гроба і не одержую.
 Благаю, змучившись, і що я вчинив?
 А моє майно чужі викрали. Хто є цей? Хай буде звязаний моєю рукою.
 Бо Ти сховав від мудрости їхнє серце, через це Ти їх не піднесеш.
 Сповістить зло (їхній) часті, а мої очі стаяли на синах.
 Ти ж мене поклав притчею між народами, а я став посміховиськом для них.
 Бо мої очі осліпли від гніву, всі дуже воюють проти мене.
 Чудовищем був я для праведних через це. А праведний хай повстане проти беззаконного.
 Хай вірний держиться своєї дороги, а чистий хай візьме сміливість руками.
 Ні, але всі кріпіться, і ідіть, бо я не знаходжу у вас правди.
 Мої дні минули в смороді, а звязі мого серця роздерлися.
 Ніч вони змінили на день, світло близько лиця темряви.
 Бо якщо остануся, ад мені домом, а в темряві покладено мені постіль.
 Смерть назвав я, моїм батьком, а гній моєю матірю і сестрою.
 Отже де ще є моя надія? Чи я побачу моє добро?
 Чи зі мною зійдуть до аду, чи разом зійдемо під землю?