1 Ти, Господи, праведний, щоб я говорив в оборону до Тебе, одначе говоритиму Тобі про суди. Як це, що щастить на дорозі безбожних, пощастило всім, що непослушні через проступ?

2 Ти їх насадив і вони закорінилися, народили дітей і зробили плід. Ти є близько до їхніх уст і далеко від їхніх нирок.

3 І Ти, Господи, знаєш мене, Ти дослідив моє серце перед Тобою. Очисть їх на день їхнього вирізання.

4 Аж доки плакатиме земля і висохне вся трава поля від злоби тих, що на ній живуть? Пропали скотина і птахи, бо вони сказали: Бог не побачить наших доріг.

5 Твої ноги біжать і слабим тебе роблять. Як приготовишся (їздити) на конях? І ти є впевнений в землі миру. Як зробиш в ревінні Йордану?

6 Бо й твої брати і дім твого батька і ці знехтували тобою, і вони закричали, зібралися позаду тебе. Не вір їм, бо заговорять гарно до тебе.

7 Я оставив мій дім, я покинув моє насліддя, я дав мою улюблену душу в руки її ворогів.

8 Мені моє насліддя стало наче лев у лісі. Видало проти мене свій голос, через це я його зненавидів.

9 Чи моє насліддя для мене печера гієни, чи печера довкруги нього? Ідіть зберіть всіх диких звірів, і хай прийдуть її їсти.

10 Численні пастухи знищили мій виноградник, опоганили мою часть, дали мою пожадану часть на непрохідну пустиню.

11 Вона покладена в руїну знищення, через Мене знищенням знищена вся земля, бо немає чоловіка, що складає до серця.

12 На кожний перехід в пустині прийшли ті, що наносять клопіт, бо господний меч пожирає від кінця землі аж до кінця землі, немає миру всякому тілові.

13 Сійте пшеницю і жніть тернину. Їхні часті не будуть їм на користь. Завстидайтеся від вашої хвалькуватості, від погорди перед Господом.