1 Брати мої, хай не багато хто стає вчителями, знаючи, що приймемо більший засуд.2 Бо всі багато грішимо. Коли ж хто не грішить словом, це досконалий чоловік здатний приборкати і все тіло.3 Ось і коням вкладаємо вуздечки в рот, щоб нам корилися, і керуємо всім їхнім тілом.
  4 Ось і кораблі, хоч які великі та гнані бурхливими вітрами, повертаються малим стерном, куди [лиш] хоче стерновий.5 Так само і язик: хоч і малий член, а дуже хвалиться. Ось який малий вогонь, а спалює великий ліс.6 І язик - це вогонь: світ неправди. Язик [так] поставлений між нашими членами, що занечищує все тіло і підпалює круг буття, а самого палить геєнна.7 Бо всякий рід звірів і птахів, гадів і риб приборкується і є приборканий людською природою,8 а язика ніхто з людей не може приборкати; він - зло нескінченне, повний смертоносної отрути.9 Ним благословляємо Господа й Батька і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою.10 З тих самих вуст виходить благословення і прокляття. Не годиться, брати мої, щоб це було так.11 Хіба з одного джерела виходить вода солодка й гірка?12 Чи може, брати мої, смоковниця родити оливки або виноградна лоза - смокву? Ані солонець не може давати солодкої води.
  13 Хто премудрий і досвідчений між вами? Хай покаже свої діла в лагідній мудрості доброго життя.14 Коли ж маєте гірку заздрість і сварливість у ваших серцях, не хваліться і не кажіть брехні на правду.15 Це не премудрість, що сходить згори, але земна, душевна, бісівська.16 Бо де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло.17 А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, поблажлива, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава.18 А плід праведности сіється в мирі творцями миру.