1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, - дванадцятьом поколінням, які є в розсіянні: вітаю!
  2 Брати мої, майте повну радість, коли впадаєте в різні спокуси,3 знаючи, що випробування вашої віри виробляє витривалість.4 А витривалість хай має досконале діло, щоб ви були досконалі та бездоганні і щоб нічого вам не бракувало.5 Коли ж кому з вас бракує премудрости, хай просить у Бога, який дає всім щедро і не докоряє, - і йому буде дано.6 Хай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, колиханої і розвіюваної вітрами.7 Хай та людина не думає, що одержить щось від Господа,8 бо муж двоєдушний - непостійний на всіх своїх дорогах.
  9 Хай же хвалиться упокорений брат своїм вивищенням,10 а багатий - своїм приниженням, бо він мине, як цвіт трави.11 Засяяло сонце зі спекою і висушило траву - і цвіт її відпав, і зникла краса її виду. Так само й багатий у дорогах своїх зів'яне.
  12 Блаженний муж, що подолає спокусу, тому що, бувши випробуваним, дістане вінець життя, якого [Господь] обіцяв тим, хто його любить.13 Ніхто із випробовуваних хай не каже, що він Богом випробуваний, бо не випробовувається Бог злом, і не випробовує нікого.14 Кожен випробовувається власною пожадливістю, що зводить і ошукує.15 Тоді пожадливість, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
  16 Не піддавайтесь омані, улюблені брати мої.17 Кожне добре дання і кожний досконалий дар є згори, бо сходить від Батька світла, у якого нема зміни чи тіні переміни.18 Забажавши, він породив нас словом правди, щоб ми стали наче початком його творінь.
  19 Знайте, улюблені брати мої: хай же буде всяка людина швидка до слухання, забарна до говоріння, повільна до гніву.20 Бо гнів людський не чинить Божої справедливости.21 Тому, відклавши всяку нечисть і надмір злоби, лагідно прийміть посіяне слово, що може спасти ваші душі.
  22 Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, що ошукують самі себе.23 Бо коли хто є слухачем слова, а не виконавцем, той уподібнився до людини, що розглядає риси свого обличчя в дзеркалі.24 Бо побачив себе й відійшов і одразу забув, яким був.25 А хто дивиться на досконалий закон свободи і пробуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; цей буде блаженний у своїх ділах.
  26 Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лиш зводить своє серце; його чеснотливість - марна.27 Чиста й непорочна чеснотливість перед Богом і Батьком - це відвідувати сиріт і вдів у їхнім горі, і зберегти себе чистим від світу.