Багато разів і багатьма способами говорив колись Бог до [наших] батьків через пророків. В останні ж ці дні заговорив до нас через Сина, якого поставив спадкоємцем усього і через якого створив віки. Він, будучи сяйвом слави та образом його сутности, утримуючи все словом своєї сили, вчинивши [собою] очищення [наших] гріхів, - сів праворуч величности на висотах. Він настільки кращий від ангелів, наскільки преславнішим від них є його ім'я, яке він успадкував.
Бо кому з ангелів і коли мовилося:
Ти є Сином моїм, я нині породив тебе. Або: Я буду йому за Батька, а він буде мені за Сина.
Коли ж знову вводить первістка до всесвіту, то каже: І хай поклоняться йому всі Божі ангели.
А до ангелів каже: Ти робиш духів своїми ангелами, а палючий вогонь - своїми слугами.
І про Сина: Боже, твій престіл до вік віку, і руків'я праведности твоєї - це руків'я твого Царства.
Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконня, тому помастив тебе, Боже, твій Бог оливою радости - більше, ніж друзів твоїх.
І ще: Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса є ділом твоїх рук.
Ті згинуть, а ти - стоятимеш; і всі, мов одяг, зістаряться.
Наче одяг, зміниш їх, - і як одяг, вони зміняться. Ти ж є той самий, і рокам твоїм не буде кінця.
Кому з ангелів і коли мовив: Сядь праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком для твоїх ніг?
Чи не всі є духами служіння, що посилаються на службу задля тих, які мають успадкувати спасіння?