І сталося, що по сорока днях відкрив Ной віконце корабля, яке зробив, і післав крука, щоб побачити чи відступила вода. І вийшовши не повернувся доки не висохла вода з землі.
І після нього післав голубку, щоб побачити чи відступила вода з лиця землі. І голубка не знайшовши спочинку для своїх ніг повернулася до нього до корабля, бо вода була на всім лиці всієї землі, і простягнувши свою руку взяв її і ввів її до себе до корабля. І почекавши ще інших сім днів, знову післав голубку з корабля, і повернулася до нього голубка увечорі, і мала в своїх устах галузку оливки з листям. І пізнав Ной, що відйшла вода з землі. І почекавши ще других сім днів, знову післав голубку, і не додала до нього більше повернутися.
І сталося в шістьсот першому році в житті Ноя, першого місяця, першого (дня) місяця, зійшла вода з землі. І відкрив Ной верх корабля, якого зробив, і побачив, що уступила вода з лиця землі. В другому ж місяці в двадцять сьомому (дні) місяця, висохла земля.
І сказав Господь Бог Ноєві, кажучи: Вийди з корабля, ти і твоя жінка і твої сини і жінки твоїх синів з тобою і всі звірі, що є з тобою, і всяке тіло від птахів аж до скотини і всякого плазуна, що повзає по землі, виведи з собою. І ростіть і множіться на землі.
І вийшов Ной і його жінка і його сини і жінки його синів з ним, і всі дикі звірі і вся скотина і всякий птах і всякий плазун, що рухається на землі за родом своїм вийшли з корабля.
І збудував Ной жертівник Богові і взяв з усієї чистої скотини і з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертівнику. І понюхав Господь Бог милий запах, і сказав Господь Бог, розкаявшись: Не додам більше прокляти землю через діла людей, бо ум людини пильно звернений до зла від молодости; не додам отже ще убити всяке живе тіло, так як Я зробив.
В усі дні землі сівба і жнива, холод і спека літо і весна день і ніч не перстануть.