1 Прийшли ж два ангели до Содомів ввечорі. Лот же сидів при брамі Содомів. Побачивши ж Лот, встав їм на зустріч і поклонився лицем до землі,
  2 і сказав: Ось пани, заверніть до дому вашого раба і спочиньте і помийте ваші ноги, і вставши вранці підете вашою дорогою. Сказали ж: Ні, але на площі спочинемо.
  3 І змусив їх, і завернули до нього, і ввійшли до його дому. І зробив їм прийом, і випік їм опрісноків, і поїли перед сном.4 І мужі міста содомляни окружили дім від молодого до старого, увесь нарід разом,5 і викликали Лота, і говорили до нього: Де є мужі, які ввійшли до тебе вночі? Виведи їх до нас, щоб ми були з ними.
  6 Вийшов же Лот до них до передвіря, двері ж замкнув за собою.7 Сказав же їм: Зовсім ні, брати, не чиніть зла.8 Є ж у мене дві дочки, які не пізнали мужа. Виведу їх до вас, і вчиніть з ними, як лиш вам завгодно. Лишень цим мужам не зробіть нічого злого, задля цього війшли під крівлю дому мого.
  9 Сказали ж: Відійди звідси. Сам ти прийшов тут жити, і не суд судити. Отже тепер тебі більше зла вчинемо ніж їм. І дуже вживали силу проти мужа Лота, і наблизились, щоб розбити двері.
  10 Простягнувши ж руки, мужі втягнули Лота до себе до хати, і замкнули двері дому.11 Мужів же, які були перед дверима дому, вдарили сліпотою від малого до великого, і послабли шукаючи дверей.12 Сказали ж мужі до Лота: Чи є хтось тут з твоїх, зяті чи сини чи дочки? Чи якщо хтось інший є з твоїх в місті, виведи з цього місця,13 бо ми нищимо це місце, бо піднявся їх крик перед Господом, і післав нас Господь знищити його.
  14 Вийшов же Лот і сказав своїм зятям, які взяли його дочок, і сказав: Встаньте і вийдіть з цього місця, бо Господь нищить місто. Здавалося ж перед його зятями, що жартує.
  15 Коли ж настав ранок, підганяли ангели Лота кажучи: Вставши, візьми твою жінку і обі дочки, які маєш, і вийди, щоб і ти не згинув разом з беззаконнями міста.16 І перелякалися. І взяли ангели його за руки і за руки його жінки і за руки обох його дочок, томущо його пощадили.17 І сталося, коли вивели їх геть, і сказали: Спасаючи, спаси свою душу; не оглядайся назад, ані не останься в усій околиці. Спасайся в горі, щоб часом ти не був охоплений.
  18 Сказав же Лот до них: Прохаю Господи,19 оскільки твій раб знайшов милосердя перед тобою і звеличив ти твою справедливість, яку чиниш на мені, щоб жила моя душа, я ж не зможу спастися в горі, щоб не захопило мене зло і згину.20 Ось близько це місто, щоб втікнути мені туди, воно є мале, там я спасуся; чи не є воно мале? І житиме душа моя.
  21 І сказав йому: Ось поважаю я обличчя твоє і це слово, щоб не знищити місто, про яке сказав ти;22 отже, поспішися спастися туди; бо не зможу зробити діло доки ти не ввійдеш туди. Задля цього назвав імя міста Сиґор.
  23 Зійшло сонце на землю, і Лот ввійшов до Сиґору,24 і Господь зіслав дощ на Содоми і Гоморру, сірку і огонь від Господа з неба,25 і знищив ті міста і всю околицю і всіх, що жили в містах і все, що виростало з землі.26 І озирнулася його жінка назад і стала стовпом соли.
  27 Поспішив же Авраам вранці до місця, де стояв перед Господом,28 і поглянув на лице Содомів і Гоморри і на лице довколішньої землі, і побачив, і ось підносився полумінь з землі, наче дим з печі.
  29 І сталося, що коли нищив Бог усі міста околиці, згадав Бог Авраама і вислав Лота з посеред знищення, коли Господь нищив міста, в яких жив в них Лот.
  30 Вийшов же Лот із Сиґору і осівся в горі і його дві дочки з ним. Бо збоявся жити в Сиґорі і поселився в печері, сам і обі його дочки з ним.31 Сказала ж старша до молодшої: Батько наш старий і немає нікого на землі, хто увійшов би до нас, за звичаєм всієї землі.32 Ходи і упоїмо нашого батька вином і переспимо з ним і воскресимо від нашого батька насіння.
  33 Упоїли ж свого батька вином тієї ночі, і старша, ввійшовши, переспала з своїм батьком тієї ночі, і не знав коли спала вона, і встала.34 Сталося ж на другий день і сказала старша до молодшої: Ось я вчера переспала з батьком; упиймо його вином і цієї ночі, і, ввійшовши, переспися з ним, і воскресимо від нашого батька насіння.35 Упоїли ж і тієї ночі свого батька вином, і ввійшовши, молодша переспала з своїм батьком, і не знав коли спала вона, і встала.
  36 І зачали обі дочки Лота від свого батька.37 І старша породила сина і назвала імя його Моав: Від батька мого; він батько Моавітів до сьогоднішнього дня.38 Породила же і молодша сина і назвала імя його Амман: Син роду мого. Він батько Амманітів до сьогоднішнього дня.