Сара ж жінка Аврама, не родила йому. Була ж у неї рабиня єгиптянка, якій імя Агар. Сказала же Сара Аврамові: Ось замкнув мене Господь, щоб не родити. Ввійди, отже, до моєї рабині, щоби народити від неї дітей. Послухав же Аврам голос Сари.
І Сара жінка Аврама, взявши Агар свою рабиню єгиптянку, по десятьох роках, як жив Аврам у землі Ханаанській, і дала її Аврамові своєму мужеві йому за жінку. І ввійшов до Агар, і зачала. І побачила, що має в лоні, і була упокорена господиня перед нею. Сказала же Сара до Аврама: Я обиджена тобою. Я дала мою рабиню на твоє лоно, побачивши ж, що має в лоні, я була упокорена перед нею. Хай судить Бог між мною і тобою.
Сказав же Аврам до Сари: Ось твоя рабиня в твоїх руках. Роби з нею, як лиш тобі є до вподоби. І Сара завдала її зла і вона втекла від її лиця.
Знайшов же її ангел Господа Бога при джерелі води в пустині при джерелі на дорозі Сур. І сказав їй господний ангел: Агар рабине Сари, звідки ідеш і куди прямуєш? Вона ж сказала: Я втікаю від лиця Сари моєї господині.
Сказав же їй господний ангел: Повернися до своєї господині і впокорися під її руки. І сказав їй господний ангел: Множучи, помножу твоє насіння, і не почислиться від великого числа. І сказав їй господний ангел:
Ось ти маєш в лоні, і породиш сина, і назвеш його імя Ізмаїл, бо почув Господь твоє упокорення.
Він буде людиною поля. Руки його на всіх, і руки всіх на ньому, і житиме перед лицем усіх своїх братів.
І призвала Агар імя Господа, що говорив до неї: Ти Бог, що споглянув на мене. Бо сказала: Бо побачила передімною того, що зявився мені. Задля цього прозвала криницю: Криниця де передімною я бачила. Ось між Кадисом і між Варадом.І породила Агар Аврамові сина, і назвав Аврам імя свого сина, якого породила йому Агар, Ізмаїл. Аврам же був вісімдесять шість літним коли породила Агар Аврамові Ізмаїла.