Тож кажу я: доки спадкоємець малолітній, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є паном усього. Але він - під опікунами й управителями до часу, призначеного батьком. Так й ми, доки були дітьми, то були поневолені природними стихіями світу.
Коли ж виповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, який є під законом, аби викупити тих, що під законом, щоб ми одержали усиновлення. Оскільки ви є синами, то Бог послав у наші серця Духа свого Сина, що кличе: Авва, Батьку! Тому вже ти не раб, а син; а коли син, то й спадкоємець Божий [через Христа].
Але тоді, не знаючи Бога, ви служили тим, що за природою не є богами. Тепер же, пізнавши Бога, - радше, як Бог вас пізнав, - навіщо знову повертаєтеся до немічних і слабких стихій, яким хочете знову, як і колись, служити? Ви уважно стежите за днями й місяцями, за порами й роками. Боюся за вас: чи не марно я трудився для вас?
Прошу вас, брати: будьте, як я, бо я такий же, як ви. Нічим ви мене не образили. Знаєте, хоч я в немочі тіла звіщав вам раніше благу вістку, але ви моєю тілесною спокусою не погордували, не відштовхнули мене, а прийняли мене як Божого ангела, як Ісуса Христа. Куди поділося ваше блаженство? Свідчу вам, що якби було можливим, то ви вирвали б свої очі й дали б мені. Тому чи ворогом став я вам, кажучи вам правду? Не на добро ревнують вони вас, але хочуть вас відлучити, щоб ви їх ревнували. Добре ревнувати за добро завжди, а не тільки тоді, коли я присутній у вас. Діти мої, я знову потерпаю за вас, доки не відобразиться в вас Христос. Хотів би я бути з вами сьогодні та змінити свою мову, бо не знаю, що з вами робити.
Скажіть мені ви, що хочете бути під законом: хіба ви не чули закону?
Адже написано, що Авраам мав двох синів - одного від рабині, другого від вільної. Але той, що від рабині, народився тілесно, а той, що від вільної, - за обітницею. Розуміти це треба інакше, бо це - два Завіти: один із Синайської гори Агар, що родить у рабство. Агар - це гора Синай в Аравії, відповідає теперішньому Єрусалимові, що перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми. А горішній Єрусалим - вільний, він є матір'ю для [всіх] нас.
Бо написано:
Звеселися, неплідна, що не родила! Вибухни радістю, заклич ти, що в пологах не корчилася; бо набагато більше дітей у покинутої, ніж у тієї, що має чоловіка!
Ви ж, брати, є дітьми обітниці за Ісааком. Але як тоді народжений тілесно переслідував духовного, так і тепер. А що каже Писання? - Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не буде спадкоємцем нарівні з сином вільної. Отож, брати, ми діти не рабині, а вільної.