1 І сказав Господь до Мойсея: Іди, відійди звідси ти і твій нарід, якого ти вивів з єгипетскої землі, до землі, якою Я клявся Авраамові і Ісааку і Якову, кажучи: Вашому насінню дам її.2 І пішлю мого ангела перед тобою, і вижене Аморрея і Хеттея і Ферезея і Ґерґесея і Евея і Євусея.3 І введе тебе до землі, що пливе молоком і медом. Бо не піду з тобою, томущо ти є народом твердошиєм, щоб Я не винищив тебе в дорозі.
  4 І нарід, почувши це погане слово, засумував в одежі смутку.5 І сказав Господь ізраїльським синам: Ви нарід твердошийний. Вважайте, щоб не навів Я на вас іншу пошесть і не винищив Я вас. Тепер, отже, зніміть одіж вашої слави і прикрасу, і покажу тобі, що зроблю тобі.6 І зняли сини ізраїльські свою прикрасу і одіж на горі Хорив.7 І Мойсей, взявши своє шатро, поставив поза табором, далеко від табору, і назване було шатром свідчення. І було, що кожний, хто шукав Господа, виходив до шатра поза табір.
  8 Коли ж входив Мойсей до шатра, увесь нарід стояв, дивлячись, кожний при дверях свого шатра, і стежили як відходив Мойсей, доки не входив він до шатра.9 Як же входив Мойсей до шатра, сходив стовп хмари і ставав при дверях шатра, і говорив з Мойсеєм.10 І ввесь нарід бачив стовп хмари, що стояв при дверях шатра. І стоячи, ввесь нарід поклонився, кожний від дверей свого шатра.11 І говорив Господь до Мойсея лицем до лиця, так як хтось говорить до свого приятеля. І він відходив до табору. А молодий слуга Ісус син Навина не виходив з шатра.
  12 І сказав Мойсей до Господа: Ось Ти мені кажеш: Провадь цей нарід. Ти же не обявив мені кого пішлеш зі мною. Ти ж мені сказав: Знаю тебе понад всіх, і маєш ласку у мене.13 Якщо, отже, я знайшов ласку перед тобою, покажи мені Себе, щоб я явно побачив Тебе, щоб знайшов я ласку перед Тобою, і щоб пізнав я, що цей нарід є твоїм народом.
  14 І каже: Сам ітиму перед тобою і дам тобі спочинок.
  15 І каже до нього: Якщо сам Ти не підеш, не виведи мене звідси.16 І як знаним стане, що поправді я знайшов ласку перед Тобою, я ж і твій нарід, але хіба що разом ітимеш з нами? І прославимося я і нарід твій понад всякий нарід, який є на землі.
  17 Сказав же Господь до Мойсея: І зроблю тобі це слово, яке ти сказав. Бо ти знайшов ласку переді Мною, і Я пізнав тебе понад всіх.
  18 І каже: Покажи мені твою славу.
  19 І сказав: Я пройду перед тобою з моєю славою, і покличу моїм іменем перед тобою Господь. І помилую кого помилую і змилосерджуся над ким змилосерджуся.20 І сказав: Не зможеш побачити мого лиця. Бо людина не побачить моє лице і житиме.21 І сказав Господь: Ось місце коло Мене, стань на камені.22 Коли ж пройде слава моя, і покладу тебе до печери в скелі і покрию тебе моєю рукою, доки не мину.23 І заберу руку, і тоді побачиш мене ззаду, а моє лице не буде тобі показане.