1 І заговорив Господь до Мойсея, кажучи: 2 Скажи синам Ізраїля, і повернувшись, хай отаборяться перед селом між Маґдолом і між морем, напроти Веелсепфона, перед ними отаборишся при морі.3 І скаже Фараон свому народові: Сини Ізраїля - вони блукають в землі; бо їх замкнула пустиня.4 Я ж твердим вчиню серце Фараона, і гнатиметься за ними. І прославлюся у Фараоні і в усьому його війську, і всі єгиптяни пізнають, що Я є Господь. І зробили так.
  5 І сповіщено єгипетскому цареві, що нарід втік. І повернулося серце Фараона і його слуг проти народу, і сказали: Що це ми зробили, що відіслали синів Ізраїля, щоб нам не служили?6 Отже впряг Фараон свої колісниці, і зібрав з собою ввесь свій нарід,7 І взяв шістьсот вибраних колісниць і кожного єгипетського коня і тристатів над усіма.
  8 І твердим вчинив Господь серце Фараона єгипетского царя, і пігнався вслід за синами Ізраїля. Сини ж Ізраїля виходили сильною рукою.9 І пігнали єгиптяни вслід за ними, і знайшли їх отабореними при морі, і кожний кінь і колесниці Фараона і його військо і коні перед селом напроти Веелсепфона.10 І Фараон приближався. І поглянувши, сини Ізраїля побачили очима, і єгиптяни ополчилися за ними, і дуже злякалися. Закричали ж сини Ізраїля до Господа.11 І сказали до Мойсея: Чи ти вивів нас, щоб убити в пустині, томущо немає гробниць в єгипетській землі? Що це ти нам зробив, вивівши з Єгипту?12 Чи це не було слово, яке ми в Єгипті сказали до тебе, кажучи: Остав нас, щоб ми служили єгиптянам. Бо краще нам служити єгиптянам ніж померти в цій пустині.
  13 Сказав же Мойсей до народу: Будьте мужні; стійте і дивіться на спасіння, що від Бога, яке Він вчинив нам сьогодні. Бо так як побачили ви сьогодні єгиптян, білше не побачите їх на віки.14 Господь воюватиме за вас, і ви мовчіть.
  15 Сказав же Господь до Мойсея: Чому кричиш до мене? Скажи синам Ізраїля, і хай запряжуться.16 І ти візьми твою палицю, і простягни твою руку над морем і розділи його, і хай увійдуть сини Ізраїля посеред моря по суші.17 І ось Я твердим вчиню серце Фараона і всіх єгиптян і ввійдуть за ними. І прославлюся у Фараонові і в усьому його війську і в колісницях і в його конях.18 І пізнають всі єгиптяни, що Я є Господь, як прославляюся Я у Фараонові і в колісницях і його конях.
  19 Піднявся ж божий ангел, що ішов перед полком синів Ізраїля, і пішов позаду. Піднявся ж і стовп хмари від їхнього лиця і став позаду них.20 І ввійшов між табір єгиптян і між табір Ізраїля. І була темрява і чорнота, і пройшла ніч, і не змішалися одні з одними всю ніч.21 Простягнув же Мойсей руку над морем, і відігнав Господь море потужним південним вітром всю ніч, і зробив море сушею, і розступилася вода.22 І ввійшли сини Ізраїля посеред моря по суші, і вода їм стіна з права і стіна з ліва.
  23 Погнались же єгиптяни і ввійшли за ними, кожний кінь Фараона і колісниці і кіннотчики посеред моря.24 Сталося ж в раннішній сторожі, поглянув Господь на табір єгиптян в огнянім стовпі і хмарі, і післав замішання в табір єгиптян,25 і звязав осі їхніх колісниць, і провадив їх з трудом. І сказали єгиптяни: Втікаймо від лиця Ізраїля; бо Господь воює за них проти єгиптян.
  26 Сказав же Господь до Мойсея: Простягни твою руку над море, і хай повернеться вода на колісниці і вершників, і покриє єгиптян.27 Простягнув же Мойсей руку над морем, і до дня повернулася вода на місце. Єгиптяни ж втікали під водою, і скинув Господь єгиптян посеред моря.28 І повернувшись вода покрила колісниці і вершників і всю силу Фараона, що увійшли за ними у море. Не остався ні один з них.29 Сини ж Ізраїля пішли по суші посеред моря, вода ж їм стіна справа і стіна зліва.30 І того дня спас Господь Ізраїля з руки єгиптян. І побачив Ізраїль мертвих єгиптян при березі моря.31 Побачив же Ізраїль велику руку, те, що вчинив Господь єгиптянам. Побоявся же нарід Господа, і повірив Богові і Мойсейові його слузі. Тоді заспівав Мойсей і сини Ізраїля цю пісню Богові і сказали, мовлячи: