1 Бо в дванадцятому місяці, який є адар, в тринадцятому (дні) місяця, прийшли письма написані царем.2 В тому дні згинули вороги юдеїв, бо ніхто не повстав, боячись їх.3 Бо володарі сатрапів і тиранни і царські писарі шанували юдеїв, бо страх Мардохея лежав на них.4 Бо поставлено припис царя, щоб він був славним в усім царстві.
  5 І в місті Сузи юдеї забили пятьсот чоловік: 6 7 Фарсаннестена, і Делфона, і Фазґа,8 і Фардата, і Верея, і Сарваха,9 і Мармасіма, і Аруфея, і Арсея, і Завутея,10 десятьох синів Амана, сина Амадата Вуґея, ворога юдеїв, і ограбили.
  11 В тому дні передано цареві число тих, що згинули в Сусах.12 Сказав же цар до Естери: Юдеї вигубили в місті Суси пятьсот чоловік. А в околиці, як думаєш, скористалися? Що, отже, ще просиш і буде тобі.
  13 І сказала Естера цареві: Хай дасться юдеям так скористатися завтра, щоб повісити десятьох синів Амана.
  14 І він приказав, щоб так сталося і виніс юдеям міста, щоб повісили тіла синів Амана.15 І юдеї зібралися в Сусах в чотирнадцятому (дні) адара і забили триста чоловік і не розграбили нічого.
  16 Осталі ж юдеї, що в царстві, зібралися і собі помагали і спинилися від війни. Бо вигубили з них десять тисяч пятьсот в тринадцятім (дні) адара і нічого не розграбили.17 І спочили чотирнадцятого (дня) того місяця і держали його як день спочинку з радістю і веселістю.18 А Юдеї, що в Сусах, зібралися в місті і в чотирнадцятім (дні) і не спочили. Провели ж і пятнадцятий (день) з радістю і веселістю.19 Отже, через це юдеї, що розсіяні поза, по всій країні, проводять з радістю чотирнадцятий (день) адара, як святковий день, посилаючи часті кожний ближньому, а ті, що живуть в митрополіях проводять радісно, святково і пятнадцятий день адара, посилаючи часті ближнім.
  20 А Мардохей записав ці слова в книгу і післав юдеям, які були в царстві Артаксеркса, близьким і далеким,21 щоб зробити дні ці святковими, і проводити чотирнадцятий і пятнадцятий (день) адара,22 бо в цих днях юдеї спочили від своїх ворогів; і місяць, що був адар, в якому обернено їм, від плачу на радість, і від пригнічення на святковий день, цілий проводити як святкові дні шлюбів і радості посилаючи часті друзям і бідним.
  23 І сприйняли юдеї, так як записав їм Мардохей,24 як Аман, син Амадата, македонець, воював проти них, як дав рішення і жереб, щоб їх вигубити,25 і як ввійшов до царя, кажучи, щоб повісити Мардохея. А те, що він зробив, щоб навести зло на юдеїв, прийшло на нього, і повішений був він і його діти.26 Через це прозвано ці дні Фрури, через жереби, бо їхньою мовою вони звуться Фрури, через слова цього послання і те, що тому вони потерпіли, і те, що їм сталося.27 І він поставив і юдеї прийняли для себе і для свого насіння і для тих, що додалися до них, й інакше не повелися б. А ці дні - це память, якої придержуються з роду в рід і в місті і в батьківщині і в країні.28 А ці дні Фрурів будуть проводитися на завжди, і память їх не згине в родах.
  29 І написала цариця Естера, дочка Амінадава, і Мардохей юдей те, що зробили, і потвердження листа Фрурів.30 31 І Мардохей і цариця Естера постановили собі для себе (піст) і тоді те, що постановили і їхню раду проти їхнього здоровля.32 І Естера словом постановила на віки, і записала на памятку.