1 Мухи, що здихають, засмородять посудину пахучої олії. Мало мудрості шляхетіше від великої слави безумності.

2 Серце мудрого з його правого боку, і серце безумного з його лівого боку.

3 І коли безумний іде дорогою, забракне в нього серця, і те, що він думає, все безумність.

4 Якщо проти тебе підніметься дух того, хто панує, не остав твого місця, бо оздоровлення спиняє великі гріхи.

5 Є зло, яке я побачив під сонцем, як проступок, що вийшов від лиця того, що володіє.

6 Безумного поставлено на великих висотах, і багаті сядуть в приниженні.

7 Я бачив рабів на конях і володарів, що ходять на землі як раби.

8 Хто копає рів впаде в нього, і того, хто чистить пліт його вкусить гадюка.

9 Хто витягає каміння через них буде в біді, хто ріже дерева через них матиме клопіт.

10 Як відпаде залізо, і він жахнувся лицем, і скріпить сили, і мудрість більша від сміливости.

11 Якщо змія вкусить без шепоту, немає користи для чарівника.

12 Слова уст мудрого ласка, і губи безумного його затоплюють.

13 Початок слів його уст безумність, і кінець його уст погане запаморочення.

14 І безумний множить слова. Людина не пізнала те, що стається, і те, що буде після нього, хто їй сповістить?

15 Труд безумних їх змучить, (як того) хто не взнав як іти до міста.

16 Горе тобі, місто, якого твій цар молодий і твої володарі вдосвіта їдять.

17 Блаженна ти, земле, якої твій цар син свобідних і твої володарі їдять в час для сили і не завстидаються.

18 Через лінивство упаде дах, і через безділля рук звалиться дім.

19 На радість роблять хліб, і вино веселить живих, і усі послухаються срібла.

20 І в твоїй совісті не проклинай царя і в покоях твоїх спалень не проклинай багатого. Бо небесний птах віднесе голос, і той, хто має крила, сповістить слово.