1 І, повернувшись, підвелися ми до пустині дорогою Червоного моря, так як Господь сказав до мене, і ми обходили гору Сиір багато днів.2 І сказав Господь до мене: 3 Вистане вам обходити цю гору, отже, поверніться на північ.4 І заповідж народові, кажучи: Ви пройдете через границі ваших братів синів Ісава, які живуть в Сиірі, і побояться вас і дуже жахатимуться.5 Не зустрінете їх війною, бо не даю вам їхньої землі, ані на стопу ноги, бо в насліддя дав Я Ісавові гору Сиір.6 Їжу купите в них і їстимете, і в міру візьмете в них воду за срібло і питимете.7 Бо Господь Бог наш поблагословив тебе в кожному ділі твоїх рук. Пізнай, як ти пройшов цю велику і страшну пустиню. Ось сорок літ Господь Бог твій з тобою, не забракло вам нічого.
  8 І пройшли ми попри наших братів синів Ісава, що живуть в Сиірі, дорогою Арави від Елона і від Ґасіон Гавера. І повернувшись, пройшли ми дорогою моавської пустині.9 І сказав Господь до мене: Не ворогуйте з моавітами і не зустрінете їх війною; бо не дам вам з їхньої землі в насліддя, бо синам Лота дав Я унаслідити Ароір.10 [Омміни перше сиділи на ній, великий і численний і сильний нарід, так як Енакіми.11 Рафаїни, вважатимуться і вони так як Енакіми, і Моавіти називають їх Оммінами.12 І в Сиірі сидів раніше Хоррей, і сини Ісава їх знищили і вигубили їх з свого лиця і поселилися замість них, так як зробив Ізраїль з землею їхнього насліддя, яку Господь дав їм.]13 Тепер, отже, ви встаньте і підведіться і перейдіть долину Зареда. І перейшли ми долину Зареда. І дні, які ми проходили з Кадис Варни доки не перейшли долину Зареда, тридцять і вісім літ, доки не впало все полокіння мужів - вояків з табору, так як клявся їм Господь.14 15 І Божа рука була на них, щоб їх вигубити з табору, доки не впали.16 І сталося, коли впали всі мужі вояки вимираючи з посеред народу,17 і сказав Господь до мене, кажучи: 18 Ти сьогодні перейдеш границі Моава - Ароір,19 і прийдете близько до синів Аммана. Не ворогуйте з ними і не зустрінете їх війною; бо не дам тобі в насліддя землі синів Аммана, бо Я дав її в насліддя синам Лота.
  20 Землею Рафіїнів вважатиметься, бо і Рафіїни на ній раніше замешкували, і Амманіти називають їх Зомзоммінами,21 великий і численний і сильний нарід, так як Енакіми, і вигубив їх Господь з перед їхнього лиця, і унаслідили і поселилися замість них,22 так як зробили синам Ісава, що мешкають в Сиірі, так як вигубили Хоррея з перед їхнього лиця і унаслідили і поселилися замість них до цього дня.23 І Евеї, що живуть в Асероті до Ґази, і Каппадокійці, що вийшли з Каппадокії, вигубили їх і поселилися замість них.
  24 Тепер, отже, встаньте і підведіться і пройдіть ви долину Арнона. Ось передав Я в твої руки Сіона царя Есевона Аморрея і його землю. Починай унаслідувати, приступи проти нього війною.25 В тому дні почни давати твоє тремтіння і твій страх на лице всіх народів, що під небом, які, почувши твоє імя, жахнуться і матимуть болі від твого лиця.26 І післав я послів з пустині Кедамот до Сіона царя Есевона з мирними словами, кажучи: 27 Перейду через твою землю, пройду дорогою, не зверну на право, ані на ліво.28 Їжу мені даси за срібло і їстиму, і воду даси мені за срібло і питиму. Тільки пройду ногами,29 так як зробили зі мною сини Ісава, що живуть в Сиірі і Моавіти, що живуть в Ароірі, доки не перейду Йордан до землі, яку Господь Бог наш нам дає.30 І не забажав Сіон цар Есевона, щоб ми пройшли через нього, бо Господь Бог наш твердим вчинив його дух і скріпив його серце, щоб виданий був в твої руки, так як (сталося) в тому дні.31 І сказав Господь до мене: Ось Я почав передавати перед твоїм лицем Сіона царя Есевона Аморрея і його землю; починай унаслідувати його землю.32 І вийшов нам на зустріч Сіон, він і ввесь його нарід, на війну до Яси.33 І передав його Господь Бог наш перед нашим лицем, і ми побили його і його синів і ввесь його нарід,34 і заволоділи всіма містами в тому часі, і вигубили кожне місто за порядком і їхніх жінок і їхніх дітей, не оставили ми живого.35 Тільки скот ми забрали в полон і взяли ми здобич міст.36 Від Ароіра, що є при гирлі потоку Арнона, і міста, що є в долині, і до гори Ґалаада; не було міста, яке втекло від нас, всі передав Господь Бог наш в наші руки.37 Лише до землі синів Аммона ми не пішли, всього, що окружає потік Явок і до міст, що в гірській околиці, так як нам заповів Господь Бог наш.