1 І цар Астуарґ додався до своїх батьків, і взяв Кир персієць його царство.2 І Даниїл був другом царя і славний понад всіх його друзів.3 І був ідол у вавилонців, якому імя Вил, і видавали на нього кожного дня дванадцять артавів петльованої муки і сорок овець і шість мірок вина.4 І цар його почитав і ходив кожного дня йому поклонитися. А Даниїл покланявся свому Богові.5 І сказав до нього цар: Чому не покланяєшся Вилові? Він же сказав: Бо не почитаю ідолів зроблених руками, але живого Бога, що створив небо і землю, і що має владу над всяким тілом.6 І сказав до нього цар: Чи тобі не здається, що Вил є живим богом? Чи не бачиш, що він їсть і пє кожного дня?7 І Даниїл, засміявшись, сказав: Не обманюйся царю, бо цей всередині глина, а зі зовні мідь і він ніколи не зїв, ані не випив.8 І розгнівавшись цар покликав своїх священиків і сказав їм: Якщо мені не скажете хто їсть цю вечерю, помрете. Якщо ж покажете, що Вил це поїдає, Даниїл помре, бо він хулив проти Вила.9 І сказав Даниїл цареві: Хай буде за твоїм словом. І було сімдесять священиків Вила опріч жінок і дітей.10 І цар прийшов з Даниїлом до дому Вила.11 І священики Вила сказали: Ось ми виходимо геть, ти ж, царю, постав їжу і вино, приготовивши постав, і замкни двері і запечатай твоїм перстнем. І прийшовши вранці, якщо не знайдеш все зїджене Вилом, ми помремо, або Даниїл, що збрехав проти нас.12 Вони ж не зважали, бо зробили були під столом схований вхід і постійно ним входили і це споживали.13 І сталося, що як ті вийшли, і цар поставив їжу Вилові.14 І Даниїл заповів своїм слугам і вони принесли попіл і посипали ввесь храм перед самим царем. І вийшовши, замкнули двері і запечатали перстнем царя, і відійшли.15 А священики й жінки і їхні діти прийшли вночі за їхнім звичаєм і все зїли і випили.16 І встав цар вранці і Даниїл з ним.17 І сказав Цар: Чи цілі печаті, Даниїле? Він же сказав: Цілі, царю.18 І сталося, що як разом відкрили двері, цар, поглянувши на стіл, закричав великим голосом: Ти Великий, Вил, і в тобі немає обмани, ані однієї.19 І засміявся Даниїл і задержав царя, щоб той не входив всередину і сказав: А поглянь на долівку і пізнай чиї ці стопи.20 І цар сказав: Я бачу стопи чоловіків і жінок і дітей.21 І цар, розгнівавшись, тоді схопив священиків і жінок і їхніх дітей, і вони йому показали сховані двері, крізь які і входили, щоб зїсти те, що на столі.22 І цар забив їх і видаванням дав Вила Даниїлові і він розбив його і його храм.23 І був великий дракон, і його вавилонці почитали.24 І сказав цар до Даниїла: Не зможеш сказати, що цей не є живим богом. І поклонися йому.25 І сказав Даниїл: Я поклонюся моєму Господеві Богові, бо Цей є живим Богом. Ти ж, царю, дай мені владу, і я забю дракона без меча і палиці.26 І сказав цар: Даю тобі.27 І взяв Даниїл смолу і товщ і волосся і зварив разом і зробив коржі і дав в уста дракона, і як той зїв, дракона розперло. І він сказав: Гляньте на ваші божища.28 І сталося, що як почули вавилонці, вони дуже розчулилися і повернулися проти царя і сказали: Цар став юдеєм. Він розбив Вила і забив дракона і вирізав священиків.29 І прийшовши до царя, сказали: Видай нам Даниїла. Якщо ж ні, забємо тебе і твій дім.30 І цар побачив, що на нього дуже натискають, і змушений, видав їм Даниїла.31 Вони ж вкинули його до ями левів, і він був там шість днів.32 Було ж в ямі сім левів, і давалося їм два тіла на день і дві вівці. Тоді ж їм не дано, щоб вони пожерли Даниїла.33 І в Юдеї був Амвакум пророк, і він зварив варене і вломав хліби до коша і йшов на рівнину, щоб віднести женцям.34 І господний ангел сказав до Амвакума: Віднеси обід, який маєш, до Вавилону Даниїлові, до ями левів.35 І сказав Амвакум: Господи, я Вавилона не бачив і ями не знаю.36 І господний ангел схопив його за чуб і, несучи за волосся його голови, поставив його в Вавилоні над ямою в шумі його духа.37 І Амвакум закричав, кажучи: Даниїле, Даниїле, візьми обід, який тобі Бог післав.38 І Даниїл сказав: Ти, Боже, мене згадав і Ти не оставив тих, що Тебе люблять.39 І Даниїл, вставши, поїв. А божий ангел зразу відставив Амвакума до його місця.40 А сьомого дня прийшов цар оплакувати Даниїла. І прийшов до ями і поглянув, і ось Даниїл сидить.41 І закричавши великим голосом він сказав: Ти великий, Господи Боже Даниїла, і немає іншого за вийнятком Тебе.42 І витягнув його, а винних за його знищення вкинув до ями, і вони зразу були пожерті перед ним.