У Кесарії [жив] якийсь чоловік на ім'я Корнилій - сотник полку, що звався Італійським. Побожний і богобійний був разом з усім своїм домом, робив численні милостині людям, завжди молився Богові. Побачив він явно у видінні - близько дев'ятої години дня: Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію. Він же, поглянувши на нього, злякався і запитав: Що, Господи? Сказав же йому: Твої молитви і твої милостині згадалися перед Богом. Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, що зветься Петром. Він гостює в якогось кожум'яки Симона, що живе біля моря; [він скаже тобі слова, якими врятуєшся ти і весь дім твій.] Як відійшов ангел, що говорив до нього, покликав двох слуг і одного побожного вояка з тих, що служили йому; розповівши їм усе, послав їх до Йопії.
   Другого дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро вийшов на горницю помолитися, - о шостій годині. Був голодний, захотів їсти. Поки готували вони, найшло на нього захоплення:  побачив відкрите небо і якусь посудину, що опускається [до нього], мов велика скатерка, [прив'язана] з чотирьох країв, [і] спускалася аж до землі. В ній були всі земні чотириногі [звірі], плазуни, небесні птахи. Пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж. Петро сказав: Ніколи, Господи, бо ніколи не їв я нічого поганого, нечистого. І голос знову до нього - вдруге: Що Бог очистив, того не вважай за погань. Це сталося тричі, - і знову піднялася посудина на небо.
   Коли Петро дивувався сам собі, що б то було за видіння, яке він побачив, - саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про хату Симона, стали перед дверима. Крикнувши, запитали, чи тут перебуває Симон, що зветься Петром. Як Петро роздумував над видінням, сказав йому Дух: Ось, троє людей шукають тебе; встань, зійди і йди з ними, зовсім не вагаючись, бо це я їх послав. Зійшовши, Петро сказав до людей: Я той, кого шукаєте. Яка причина, що спонукала вас прийти? Вони сказали: Корнилій - сотник, чоловік справедливий, який боїться Бога, засвідчений усім народом юдейським, - дістав повеління від святого ангела покликати тебе до своєї хати і послухати від тебе слова. Запросивши, гостинно прийняв їх. Другого дня, вставши, пішов з ними; деякі з братів, що були з Йопії, теж пішли з ним. Назавтра прийшли до Кесарії. Корнилій очікував їх, покликав своїх родичів та близьких друзів. Як увійшов Петро, зустрів його Корнилій - упав до ніг, поклонився. Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж і сам людина. Розмовляючи з ним, увійшов і знайшов багатьох зібраних. Сказав до них: Ви знаєте, що не годиться мужеві - юдеєві приставати або приходити до чужинця; а мені Бог відкрив, щоб жодної людини не називали брудною або нечистою; тому і без вагання прийшов я, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви за мною?
   Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [постив я]; о дев'ятій годині молився в своїй хаті. І ось муж став переді мною в світлому одязі, сказавши: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом. Пошли до Йопії і поклич Симона, що зветься Петром; він перебуває в хаті кожум'яки Симона коло моря. [Він прийде й говоритиме до тебе]. Отже, я зараз послав по тебе. Ти добре зробив, що прийшов. Нині всі ми стоїмо перед Богом, щоб слухати все, що Господь наказав тобі.
   Розтуливши уста, Петро сказав: По правді розумію, що не на обличчя дивиться Бог, але прийнятним для нього в кожнім народі є той, хто боїться його і чинить справедливість. Він послав синам Ізраїля слово, благовістуючи мир через Ісуса Христа; він є Господь для всіх. Ви знаєте про справу, що сталася по всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван; про Ісуса, який з Назарета, - як помазав його Бог Святим Духом і силою, який прийшов роблячи добро і оздоровляючи всіх поневолених дияволом, - бо Бог був з ним. І ми є свідками всього, що він зробив у околиці Юдеї і в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві, Бог підняв його на третій день і дав йому з'явитися, не всім людям, але свідкам, раніше призначеним від Бога, нам, які з ним їли й пили по його воскресінні з мертвих. І він наказав нам проповідувати народові, і засвідчити, що він визначений Богом суддя живих і мертвих. Про нього свідчать усі пророки, що відпущення гріхів дістає його ім'ям кожний, хто вірить у нього.
   Ще як казав Петро ці слова, зійшов Святий Дух на всіх, що слухали слово. І здивувалися обрізані віруючі, які прийшли з Петром, - що й на поган був дар Святого Духа. Бо чули, як говорили мовами і величали Бога. Тоді сказав Петро:  Чи може хто заборонити хреститися водою оцим, що одержали Святого Духа так, як і ми? Велів хрестити їх в ім'я Ісуса Христа. Тоді просили його побути в них кілька днів.