1 І як поганий це вивідав, так розгнівався, що не тільки лютився на тих, що в Александрії, але й дуже протиставитися тим, що в країні, і приказав, поспішившись всіх разом зібрати і найзлобнішим способом переставити від життя.2 А як це діялося, погана чутка вийшла проти роду через людей, що задумували чинити зло, подаючи як зачіпку оскарження, наче вони не дають зберігати закони.3 А юдеї зберігали до царя добре відношення і вірність,4 почитаючи Бога і проживаючи за його законом відлучення, чинили це в тому, що відносилося до їжі, через що декому видавалися поганими.5 А доброю поведінкою праведних всім людям прикрашуючи життя, вони були добрими.6 А отже чужинці зовсім не числилися з доброю поведінкою народу, про яку всі говорили,7 а розповідали про різницю в поклонах і їжах, кажучи, що люди не є вірні, ані цареві, ані війську, а є погані і дуже противні ділами. І так накидали вину.8 А греки нічим не обиджені, бачачи в місті нагле заворушення супроти людей, і як нагло сталося збіговисько, не могли помогти, бо був стан тиранії, а потішали і їм було тяжким і вважали, що це мине.9 Бо так не знехтує таким збором Той, що все знає.10 А також і деякі сусіди і друзі і купці, потайки з деяким зустрівшись, запевнили, що оборонять, і чинитимуть все можливе, щоб оборонити.11 Отже він розгордівши тим, що йому пощастило, і не думаючи про силу великого Бога, а думаючи завжди остатися при тому ж рішенні, написав проти них це послання: 12 Цар Птоломей Філопатор тим вождям і воякам, що в Єгипті і по місцях, радійте і будьте здорові.13 І я сам здоровий і наші діла.14 Про ту війну, що була нам в Азії, про яку і ви знаєте, яка була доведена до кінця за словом, за впевненою поміччю богів,15 ми (її) перевели не силою списа, а лагідністю і великим чоловіколюбям, щоб подбати про ті народи, що живуть в Долині Сирії і Фінікії, щоб добре зробити і з приємністю.16 І, розділяючи численні дари тим храмам, що по містах, ми пішли й до Єрусалиму, ідучи вшанувати храм переступників і тих, що ніколи не відступають від безумності.17 Вони ж на слово прийнявши наш прихід, а по ділі обманливо, як ми забажали ввійти до їхнього храму і вшанувати надзвичайними і прегарними дарами,18 вони, проваджені дуже старими дурнощами, заборонили нам вхід, коли ми оставили нашу владу, через яку маємо чоловіколюбя до всіх людей.19 А явною вони зробили їхню ворожнечу до нас, як вони одинокі з народів протиставляться царям і їхнім добродіям, не бажають терпіти нічого правного.20 А ми окружені їхньою безумністю і з побідою повертаючись і в Єгипті всі народи чоловіколюбно зустрівши, ми вчинили так як належалося.21 А в цих (справах) до їхнього роду ми не виказали ніякої злопамятності, через союз і з простотою їм ввірених від початку безліч діл, відважившись внести зміни, ми забажали й удостоїти їх александрійського громадянства і зробити співучасниками вічного священства.22 А вони протилежне сприйнявши, і властивою їм злобою відкинувши добро, а постійно схиляючись до поганого,23 не лише відвернули дорогоцінне громадянство, але й гидують словом і мовчанням тих нечисленних з поміж них, що поправді до нас пристають, завжди вважаючи неславною поведінкою, що ми швидко відвернемо справи.24 Тому і ми доказами добре переконані, що вони в усьому нам противляться, і наперед думаючи, щоб як часом колись нагло повстане нам замішання, ці поганці не зрадили і ми не мали варварських ворогів,25 ми приказали, щоб коли тільки прийде цей лист, зразу тих, що живуть, з жінками і дітьми з побиттями і зневаженнями відіслати до нас в залізних кайданах, вповні замкненими на погубну неславну смерть, яка належиться ворогам.26 Бо як вони разом будуть покарані, вважаємо, що на довший час ми вповні кладемо діла на спокійній і дуже добрій основі.27 А хто лиш ховатиме когось з юдеїв від старого до немовляти і до тих, що ссуть, буде катований лютими муками з усім домом.28 А хто бажає видати, до того, що він одержить маєток того, хто попав під кару, ще з царського срібла (одержить) дві тисячі драхм, і свободою буде увінчаний.29 А кожне місце, де взагалі знайдеться, що юдей ховається, хай буде пусткою і спаленим і для всякого смертного єства хай стане вповні непридатним на вічний час.30 І лист був написаний в такому виді.