1 І сталося коли мій син ввійшов до свого покою, впав і помер.2 І ми погасили всі світила, і всі мої громадяни встали, щоб мене потішити, і я спочила аж до другого дня аж до ночі.3 І сталося, як всі перестали мене потішати, (думали) що я успокоїлася, і я встала вночі і втекла й прийшла, так як бачиш, на це поле.4 І думаю вже не повернутися до міста, але тут остати, і не їстиму, ані не питиму, але буду без перерви плакати і постити, доки не помру.5 І полишив я ще роздуми, якими я займався, і я відповів їй зі злістю і сказав: 6 Дурна понад всіх жінок, чи не бачиш нашого смутку і що нам притрапилося?7 Томущо Сіон, мати нас всіх, смутком засмучена і впокоренням впокорена. Плачте дуже8 і тепер, оскільки всі плачемо, і сумні будьте, оскільки всі сумні. Ти ж засмутилася за одного сина.9 Але запитай землю і хай тобі скаже, томущо вона та, що має оплакувати стільки живих, що народилися.10 І з неї на початку всі народилися й інші прийдуть, і ось майже всі ідуть в погибіль і множество їх у вигублення.11 І, отже, хто має більше плакати, хіба не ця, що втратила таке велике множество, радше ніж ти, що плачеш за одного? Якщо ж скажеш мені,12 що мій плач не є подібний (до плачу) землі, томущо я стратила овоч мого лону, якого я породила з смутками і породила з болями,13 а земля за шляхом землі, відійшло те множество, що в ньому присутнє, так як і прийшло, і я тобі кажу: 14 Так як ти породила з болем, так і земля на початку дала свій плід - чоловіка Тому, Хто її зробив.15 Отже, тепер затримай при тобі той твій біль і сильно зноси ті випадки, що тобі притрапилися.16 Бо якщо за справедливі вважаєш Божі рішення, і одержиш в часі твого сина і будеш хвалена між жінками.17 Отже ввійди до міста до твого мужа. І вона мені сказала: 18 Не зроблю, ані не ввійду до міста, але тут помру.19 І я ще додав говорити до неї і сказав: 20 Не чини цього слова, але дай переконатися - яке бо падіння Сіона - і дай потішитися в болі Єрусалиму.21 Бо бачиш, що наші святощі опустілими оставлені і наш престіл знищений і наша святиня знищена22 і наш псалтир упокорений і наша пісня замовкла і наша радість відпущена, і світло нашого світильника погашене і кивот нашого завіту розграбований і наші святощі сплюгавлені, й імя яке названо над нами майже опоганене, і наші діти потерпіли впокорення, і наші священики спалені і наші левіти відійшли в полон і наші дівчата збещещені і наші жінки потерпіли насилля, і наші праведні схоплені і наші діти видані, і наші молоді послужили і наші сильні стали безсильними.23 І те, що найбільше з усього, знак Сіону, томущо позбутий є тепер своєї слави і переданий є в руки тих, що нас зненавиділи.24 Отже, ти відкинь твій великий смуток і відклади від тебе множество болів, щоб тобі милосердним був Сильний і спокій зробив тобі Всевишний, спокій від трудів.25 І сталося коли говорив я до неї, і ось її лице нагло дуже засяяло, і образ її лиця ставав блискучим, так що я також дуже її злякався і думав, що це було б.26 І ось нагло вона випустила великий звук голосу, повний страху, щоб порушилася земля від звуку. І я побачив,27 і ось більше жінка мені не являлася, але місто будувалося і показувалося місце з великими основами. І я злякався і закликав великим голосом і я сказав: 28 Де є ангел Уріїл, який на початку прийшов до мене? Томущо він зробив, щоб я прийшов до цього великого жаху розуму, і мій кінець був у зітління і моя молитва в погорду.29 І коли я це говорив, і ось прийшов до мене ангел, який на початку прийшов до мене і мене побачив,30 і ось я був поставлений як мертвий і мій розум був відчужений, і він держав мою правицю і мене потішив і поставив мене на мої ноги і сказав мені: 31 Що тобі є і чому ти замішався і чому стурбувався твій розум і чуття твого серця? І я сказав: 32 Томущо, оставляючи, ти мене оставив. Я ж вчинив за твоїми словами і я вийшов в поле, і ось я побачив і бачу те, про що не можу розповісти. І він сказав мені: 33 Стань як чоловік, і я тебе повчу. І я сказав: 34 Говори, мій пане, тільки не остав мене, щоб не даром я помер,35 томущо я побачив те, чого я не знав, і чую те, чого не знаю.36 Але чи моє чуття помиляється і снить моя душа?37 Отже, тепер благаю тебе, щоб ти показав твому слузі про цей жах. І він мені відповів і сказав: 38 Послухай мене, і навчу тебе і тобі скажу про те, чого боїшся, томущо Всевишний обявив тобі багато таємниць.39 Я побачив твою просту дорогу, томущо ти безперестанно смутився за твій нарід і ти дуже плакав за Сіон.40 Це, отже, розяснення видіння: Жінка, яка тобі зявилася перед коротким часом,41 яку ти побачив, що вона плакала, і ти почав її потішати,42 а тепер вже не бачиш вид жінки, але тобі зявилося місто, яке будували.43 І вона розповідала тобі про випадок свого сина, це розвязка: 44 Ця жінка, яку ти побачив, це є Сіон, який тепер бачиш як збудоване місто.45 І коли сказала тобі, що вона була неплідною тридцять літ, томущо були три тисячі років віку, коли в ній ще не було принесеної жертви.46 І сталося, що після трьох років, і Сомон збудував місто і приніс жертви. Тоді було коли вона неплідна породила сина.47 І те, що вона тобі сказала, що я годувала його з трудом, це було мешкання Єрусалиму.48 І коли тобі сказала, що мій син, прийшовши до свого покою, помер і трапилося йому падіння, це було те, що сталося знищення Єрусалиму.49 І ось ти побачив її подобу, як оплакує сина, і ти почав її потішати в тому, що притрапилося. Це було тобі до обявлення.50 І тепер, Всевишний бачачи, що ти засмучений душею, і що з усього серця терпиш за неї, показав тобі світлість її слави і вродливість її краси.51 Томуто сказав я тобі, щоб ти остався в полі, де немає збудованого дому.52 Бо я знав, що Всевишний починав тобі це показувати.53 Томуто я тобі сказав, щоб ти прийшов в поле, де немає основи будови.54 Бо не зможе діло людської будови встоятися на місці, де починало показуватися місто Всевишнього.55 Ти, отже, не бійся, ані хай не злякається твоє серце, але ввійди і поглянь на красу чи величність будинку, скільки спосібний ти бачити видінням очей.56 І після цього почуєш, скільки може чути слух твоїх ух.57 Бо ти блаженний понад багатьох і ти покликаний Всевишним так як і нечисленні.58 В ночі ж, яка до завтра буде, останешся тут,59 і Всевишний покаже тобі ті видіння снів, які зробить Всевишний тим, що живуть на землі в останніх днях.60 І тієї ночі і другої я спав, так як він мені сказав.