1 Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, -2 до Тимофія, улюбленого сина: ласка, милосердя, мир від Бога Батька і нашого Господа Христа Ісуса.
  3 Дякую Богові, якому служу від предків чистим сумлінням, що постійно пам'ятаю про тебе в моїх молитвах день і ніч,4 бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, щоб наповнитися радістю.5 Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася була в твоїй бабусі Лоїді та в твоїй матері Євникії; я певний, що вона є і в тобі.6 Я тому пригадую тобі це, щоб ти розігрівав Божий дар, що є в тобі через покладання моїх рук.7 Адже Бог не дав нам духа страху, але сили, любови й поміркованости.8 Тож не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене - його в'язня; але потерпи за добру вістку за силою Бога,9 який нас спас і покликав святим покликанням, - не за наші діла, але за своїм бажанням та ласкою, що дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами;10 тепер же з'явилася появою нашого спасителя Ісуса Христа, який знищив смерть, освітив життя і нетлінність доброю вісткою.11 В ній я поставлений був проповідником, і апостолом, і вчителем [поган].12 Через це я і терплю; але я не соромлюся, бо знаю, кому повірив, і впевнений, що він має силу зберегти до того дня те, що мені було передане.
  13 За приклад май здорову науку, яку ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі.14 Збережи добро, заповідане Святим Духом, що живе в нас.
  15 Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, що в Азії, між ними й Фігел та Гермоген.16 Хай Господь пошле милосердя на дім Онисифора, бо багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів.17 Але коли він прибув до Рима, то пильно шукав мене - і знайшов.18 Хай же дасть йому Бог знайти милосердя від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, - ти краще знаєш.