1 І сталося коли цар сів в своїм домі і Господь дав йому насліддя довкруги від усіх його ворогів довкруги,2 і сказав цар до пророка Натана. Ось я живу в кедровім домі, і божий кивот сидить посеред шатра.3 І сказав Натан до царя: Іди і чини все, що лиш в твоїм серці, бо Господь з тобою.4 І сталося в тій ночі і слово господнє було до Натана, кажучи: 5 Іди і скажи до мого раба Давида: Так говорить Господь: Ти не збудуєш мені дім, щоб Я замешкав.6 Бо Я не мешкав в домі від того дня коли Я вивів Ізраїльських синів з Єгипту аж до цього дня і Я ходив в мешканнях і в шатрах.7 всюди, де Я пішов в усьому Ізраїлі. Чи говорячи сказав Я до одного з племен Ізраїля, якому Я заповів пасти мій нарід Ізраїля, кажучи: Як це, що ви Мені не збудували кедрового дому?
  8 І тепер так скажеш моєму рабові Давидові: Так говорить Господь Вседержитель: Я взяв тебе з отар овець, щоб ти був проводирем над моїм народом над Ізраїлем9 і Я був з тобою в усьому, куди ідеш, і Я вигубив всіх твоїх ворогів з перед твого лиця і Я тебе зробив славним за іменем славних на землі.10 І покладу місце моєму народові Ізраїлеві і його насаджу, і поселяться в себе і більше не журитимуться, і неправедний син не продовжуватиме погорджувати ним, так як з спочатку,11 від днів, в яких Я настановив суддів над народом моїм Ізраїлем, і дам тобі спочити від усіх твоїх ворогів, і Господь сповістить тобі, що збудуєш йому дім.12 І буде коли сповняться твої дні і заснеш з твоїми батьками, і підніму твоє насіння після тебе, яке буде з твого лона, і приготую його царство.13 Він збудує мені дім для мого імени, і піднесу його престіл на віки.14 Я буду йому за батька, і він буде Мені за сина. І якщо проступок вчинить він, і оскаржу його палицею мужів і пасами людських синів,15 а моє милосердя не відніму від нього, так як Я відняв від тих, яких усунув Я з перед мого лиця.16 І його дім і його царство буде скріпленим на віки переді Мною, і його престіл буде поставлений на віки.17 Згідно з всіма цими словами і з усім цим видінням, так сказав Натан Давидові.18 І цар Давид ввійшов і сів перед Господом і сказав: Хто я, Господи, мій Господи, і хто мій дім, що Ти мене аж так полюбив19 і я став дуже малим перед Тобою, Господи, мій Господи, і Ти заговорив про дім твого раба на далеко (вперед). Такий закон людини, Господи, мій Господи.20 І що ще додасть Давид говорити до Тебе і Ти тепер знаєш твого раба, Господи, мій Господи.21 Через твоє слово Ти вчинив і за твоїм серцем Ти вчинив всю цю величність, щоб обявити твому слузі,22 щоб він звеличив Тебе, Господи, мій Господи, бо немає такого як Ти і немає Бога за вийнятком Тебе між усіма про, яких ми почули в наших ухах.23 І хто з інших народів на землі такий, як твій нарід Ізраїль, якого провадив Бог, щоб викупити Собі нарід, щоб зробити Собі імя, щоб вчинити велич і славу, щоб викинути (їх) з перед лиця твого народу, якого Ти Собі викупив з Єгипту, нарід і поселення.24 І Ти Собі приготовив твій нарід Ізраїль, як нарід на віки, і Ти, Господи, стань для них Богом.25 І тепер, Господи, мій Господи, потверди на віки слово, яке Ти сказав про твого раба і його дім, Господи вседержителю, Боже Ізраїля. І тепер, так як Ти сказав,26 хай звелечиться твоє імя на віки.27 Господи вседержителю, Боже Ізраїля, Ти відкрив ухо твого раба, кажучи: Збудую тобі дім. Задля цього твій раб знайшов в своїм серці, щоб помолитися до Тебе цією молитвою.28 І тепер, Господи, мій Господи, Ти є Бог, і твої слова справдяться, і Ти сказав це добро про твого раба.29 І тепер почни і поблагослови дім твого раба, щоб був на віки перед Тобою, бо Ти є, Господи, мій Господи, (і) Ти сказав і твоїм благословенням поблагословиться дім твого раба на віки.