1 І другий почав говорити, той, що сказав про силу царя: 2 О чоловіки, чи не люди перемагають землю і море, заволодіваючи і над всім, що в них.3 Цар же перемагає і володіє всіма і панує над ними, і все, що лиш скаже їм, слухають.4 Якщо скаже їм вести війну один проти одного, чинять. Якщо ж пішле їх на війни, ідуть і приборкують гори і стіни і вежі.5 Бють і бються і не переступають слово царя. Якщо ж побідять, збирають для царя все, і те, що захоплять, і інше все.6 І ті, що не воюють, ані не бються, але обробляють землю, знову коли сіють, збираючи, несуть цареві. І випереджаючи один одного приносять дань цареві.7 І він є сам один. Коли скаже забити, забивають. Сказав відпустити, відпускають.8 Скаже побити, бють. Сказав винищити, винищують. Сказав збудувати, будують.9 Сказав вирубати, вирубують. Сказав насадити, насаджують.10 І ввесь його нарід і сили його слухають.11 А в цьому він лягає, їсть і пє і спить, вони ж сторожать довкруги нього і кожний з них не може відійти і робити свої діла, ані не є йому непослушні.12 О мужі, як не перемагає цар, бо так його слухаються! І замовчав.13 А третий, що сказав про жінку і правду, це - Зоровавель, він почав говорити: 14 Мужі, чи не великий цар і люди численні і вино перемагає, хто отже той, що володіє ними, чи хто панує над ними, чи не жінки?15 Жінки породили царя і ввесь нарід, який панує над морем і землею.16 І з них вийшли, і вони вигодували їх, тих, що насадили виноградники, з яких буває вино.17 І вони роблять одіж людям, і вони роблять славу чоловікам, і чоловіки не можуть бути без жінок.18 Якщо ж зберуть золото і срібло і всяку гарну річ і бачать одну гарну на вигляд і красу жінку19 і, оставивши все це, дивляться на неї і з відкритими устами глядять на неї, і всі її бажають більше ніж золото і срібло і всяку гарну річ.20 Чоловік оставляє свого батька, який його вигодував, і власну країну і пристає до власної жінки,21 і з жінкою оставляє душу, і не памятає, ані батька, ані матір, ані країну.22 І тому треба щоб ви пізнали, що жінки панують вами. Чи не болієте і трудитеся і все даєте і приносите жінкам?23 І чоловік бере свій меч і виходить, щоб іти в дорогу і робити розбій і красти і плисти по морі і ріками.24 І бачить льва і в темряву йде, і коли вкраде і зробить розбій і розграбує, відносить улюбленій.25 І чоловік більше любить власну жінку ніж батька і матір.26 І численні стали безумними власними умами через жінок і через них стали рабами,27 і численні згинули і були забиті і згрішили через жінок.28 І тепер чи не вірите мені? Чи цар не великий своєю владою? Чи не всі країни бояться доторкнутися до нього.29 Я бачив його і Апамину дочку подивугідного Вартака, наложницю царя, що сиділа по правиці царя30 і брала вінець з голови царя і клала на свою, і по щоці лівицею вдарила царя.31 І при цьому цар, відкривши уста, глядів на неї. І коли засміється до нього, він сміється. Якщо ж розгвівається на нього, він її потішає, щоб її примирити.32 О мужі, як не сильні жінки, коли так чинять?33 І тоді цар і вельможі поглянули один на одного.34 І він почав говорити про правду: Мужі чи не сильні жінки? Велика земля, і високе небо, і швидке в бігу сонце, бо повертається довкруги неба і знову біжить на своє місце в однім дні.35 Чи не великий Той, що це робить, і велика і сильна в усьому правда.36 Вся земля правду кличе, і небо її благословить і всі діла трясуться і тремтять і немає з ним нічого неправедного.37 Неправедне вино, неправедний цар, неправедні жінки, неправедні всі людські сини, і неправедні всі їхні діла, ці всі. І немає в них правди, і в їхній неправедності гинуть.38 Правда ж перебуває і кріпиться на віки і живе і кріпшає на віки віку.39 І не вміє зглядатися на лице, ані приймати дари, але творить праведне з усього неправедного і поганого. І всім до вподоби її діла, і немає в її суді нічого неправедного.40 І її сила і царство і влада і велич всіх віків. Благословенний Бог правди.41 І він перестав говорити. І тоді ввесь нарід закричав, і тоді сказали: Велика правда і вона перемагає.42 Тоді цар сказав йому: Попроси, що хочеш, більше від написаного, і дамо тобі, оскільки ти виказався наймудрішим. І сядеш близько мене і назвешся моєю родиною.43 Тоді він сказав цареві: Згадай молитву, якою я помолився, щоб збудувати Єрусалим, в дні, коли ти прийяв твоє царство,44 і щоб відіслати ввесь посуд забраний з Єрусалиму, який відлучив Кир, коли обіцяв вигубити Вавилон, і обіцяв відіслати туди.45 І ти обіцяв збудувати храм, якого спалили ідумеї, коли спустошено Юдею халдеями.46 І тепер це є те, що тебе прошу, пане царю, і що прохаю в тебе, і це відповідає твоїй величності. Благаю, отже, щоб ти виконав обітницю, яку ти з уст твоїх обіцяв зробити цареві неба.47 Тоді цар Дарій, вставши, поцілував його і написав йому листи до всіх економів і намісників і воєвод і сатрапів, щоб провели його і тих, що з ним, всіх, що йдуть будувати Єрусалим.48 І написав листи до всіх намісників в Долині Сирії і Фінікії і тим, що в Лівані, щоб приносили кедрове дерево з Ливану до Єрусалиму, і щоб з ним збудували місто.49 І написав всім юдеям про свободу, тим, що йдуть з царства до Юдеї, щоб кожний сильний і сатрап і намісник і економ не приходив до їхніх дверей,50 і кожна околиця, яку держать, щоб була їм без податку, і щоб ідумеї оставили юдейські села, які держать,51 і на будування святині дали на рік двадцять талантів поки будується,52 і десять талантів на рік на жертівник, щоб вдержувати цілопалення кожного дня, щоб згідно з заповіддю, приносити сімнадцять (цілопалень),53 і щоб була свобода для всіх, що приходять з Вавилону будувати місто, для них і їхніх дітей і всіх священиків, що приходять.54 Написав же і про утримання і священну одіж, в якій служитимуть в ній.55 І написав, щоб дати левітам утримання аж до того дня, коли закінчиться будова дому і Єрусалиму,56 і написав про всіх сторожів міста, щоб дати їм жереб і утримання.57 І відіслав ввесь посуд, який відлучив Кир з Вавилону. І все, що Кир сказав зробити, і він заповів зробити і відіслати до Єрусалиму.58 І коли молодець вийшов, піднявши лице до неба перед Єрусалимом, він поблагословив Царя неба кажучи: 59 Від Тебе побіда, і від Тебе мудрість і твоя слава, і я твій раб.60 Благословенний Ти, що дав мені мудрість. І тобі визнаюся, володарю батьків.61 І він взяв письма і вийшов до Вавилону і сповістив всім його братам.62 І вони поблагословили Бога їхніх батьків, бо Він дам їм свободу і відпущення,63 щоб піти і збудувати Єрусалим і храм, де на ньому прозвано його імя, і святкували сім днів з музиками і радістю.