1 І після цього прийшли сини Моава і сини Аммона і з ними Мінаї проти Йосафата на війну.2 І прийшли і обявили Йосафатові, кажучи: Проти тебе іде велике множество з другого боку моря з Сирії, і ось є в Асасантамарі [це є Енґадді].3 І Йосафат злякався і дав своє лице, щоб шукати Господа, і заповів піст в усьому Юді.4 І Юда зібрався, щоб шукати Господа, і прийшли з усіх міст Юди, щоб шукати Господа.
  5 І Йосафат встав в зборі Юди в Єрусалимі в домі Господа перед лицем нового двору6 і сказав: Господи Боже наших батьків, чи Ти не є Богом на небі, і чи Ти не володієш всіма царствами народів і в твоїй руці кріпость сили, і (ніхто) не може проти Тебе встоятися?7 Чи не Ти є той Господь, що вигубив тих, що живуть на цій землі, з перед лиця твого народу Ізраїля і Ти її дав улюбленому твому насінню Авраама на віки,8 і вони поселилися в ній і збудували в ній священне для твого імени, кажучи: 9 Якщо на нас найде зло, меч, суд, смерть, голод, станемо перед цим домом і перед Тобою, бо твоє імя на цьому домі, і закличемо до Тебе з горя, і почуєш і спасеш.10 І тепер ось сини Аммона і Моава і гора Сиіра, через які Ти не дав Ізраїлеві пройти через них, як вони виходили з єгипетскої землі, бо відхилился від них і не вигубили їх,11 і тепер ось вони накладають на нас руки, щоб вийти, щоб викинути нас з нашого насліддя, яке Ти нам дав.12 Господи Боже наш, чи не судиш їх? Бо немає в нас сили встоятися проти цього великого множества, що прийшло проти нас, і не знаємо, що зробимо з ними, але наші очі на Тобі.
  13 І стояв перед Господом ввесь Юда і їхні діти і жінки.14 І на Озіїлові синові Ахарії, з синів Ванея, з синів Елеїла, з синів Мантанія, з синів Левія, з синів Сафа, на ньому був господний дух у зборі,15 і він сказав: Послухайте, ввесь Юда і ті, що живуть в Єрусалимі, і царю Йосафате, так вам про них говорить Господь: Не бійтеся, ані не жахайтеся перед лицем цього множества юрби, бо не вам ставати в лави, але Богові.16 Завтра підете проти них. Ось ідуть переходом Аси, і знайдете їх на вершку пустинної ріки Єрієл.17 Не вам воювати. Зрозумійте це і погляньте на господне спасіння, що з вами, Юдо і Єрусалиме. Не бійтеся, ані не жахайтеся завтра вийти їм на зустріч, і Господь з вами.
  18 І Йосафат схилившись на своє лице і ввесь Юда і ті, що живуть в Єрусалимі, впали перед Господом щоб поклонитися Господеві.19 І Левіти з синів Каата і з синів Корея встали, щоб хвалити Господа Бога Ізраїля голосом великим до висоти.
  20 І вони встали вранці і вийшли до пустині Текоя, і коли він виходив, Йосафат став і закричав і сказав: Послухайте мене, Юдо і ви, що живете в Єрусалимі. Повірте в Господа Бога вашого, і віра буде винагороджена. Повірте в його пророка, і вам пощастить.21 І він зробив нараду з народом і поставив псалмопівців і співаків, щоб визнавати і хвалити святе, коли він виходив перед силою, і говорили: Визнавайтеся Господеві, бо на віки його милосердя.
  22 І коли почали його хвалу визнавання, Господь дав воювати синам Аммона проти Моава і гори Сиіра, що вийшли проти Юди, і були побиті.23 І сини Аммона і Моава повстали проти тих, що жили в горі Сиір, щоб (їх) вигубити і винищити. І як викінчили тих, що жили в Сиірі, повстали один на одного, щоб вигубити себе.24 І Юда пішов розстежити пустиню і поглянув і побачив множество, і ось всі мертвими попадали на землю, не було того, що спасся.25 І прийшов Йосафат і його нарід, щоб взяти їхню здобич, і знайшли багато скотини і посуду і здобичі і бажаного посуду і взяли собі здобич, і сталося, що вони брали здобич три дні, бо було багато.
  26 І четвертого дня зібралися до долини Благословення, бо там поблагословили Господа. Через це назвали імя того місця Долина Благословення аж до цього дня.27 І повернувся кожний чоловік Юди до Єрусалиму і Йосафат їхній володар з великою радістю, бо радість вчинив їм Господь від їхніх ворогів,28 і ввійшли до Єрусалиму з псалтирями і з гуслями і з трубами до господнього дому.29 І господний жах був на всіх царствах землі, коли вони почули, що Господь воював проти ворогів Ізраїля.30 І царство Йосафата було в мирі, і його Бог дав йому спочинок довкруги.31 І Йосафат зацарював над Юдою маючи тридцять пять літ, коли він зацарював, і двадцять пять літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Азува, дочка Салія.32 І він пішов дорогами свого батька Аси і не звернув [від того,] щоб чинити миле перед Господом.33 Але ще оставив високі (місця), і ще нарід не випрямив серце перед Господом Богом їхніх батьків.
  34 І осталі слова Йосафата перші і останні ось записані в словах Ія сина Ананія, який написав книгу царів Ізраїля.
  35 І після цього Йосафат цар Юди товаришував з Охозією царем Ізраїля [і цей чинив беззаконня],36 коли чинив і пішов до нього, щоб зробити кораблі, щоб піти до Тарсісу, і зробив кораблі в Ґазіонґавері.37 І Елієзер син Додія з Маріси пророкував про Йосафата кажучи: Оскільки ти полюбив Охозію, Господь побив твоє діло, і твої кораблі були знищені. І він не зміг піти до Тарсіса.