І сталося після приблизно місяця і прийшов Наас Амманіт і отаборюється проти Явіса Ґалаадського. І сказали всі мужі Явіса до Нааса Амманітина: Вклади з нами угоду, і служитимемо тобі. І сказав до них Наас Амманітин: В цьому угоду вкладу з вами, щоб вибрати в кожного з вас праве око, і покладу ганьбу на Ізраїля. І кажуть йому мужі Явіса: Дай нам сім днів, і пішлемо посланців до всіх околиць Ізраїля, якщо не буде того, хто спасає нас, вийдемо до вас. І йдуть посланці до Ґаваа до Саула і говорять слова в уха народу, і увесь нарід підняв свій голос і заплакали. І ось Саул приходить на другий день з поля, і сказав Саул: Що це, що нарід плаче і розповідають йому слова синів Явіса. І господний дух зійшов на Саула, як він почув ці слова, і дуже розгнівався на них своїм гнівом. І взяв дві корови і розрубав їх на члени і післав до всіх околиць Ізраїля рукою послів, кажучи: Хто не іде за Саулом і за Самуїлом, так хай вчинять їхнім коровам. І господний жах напав на ізраїльський нарід, і закричали як один чоловік. І провірив їх Авіезек в Вамі, всіх чоловіків Ізраїля шістьсот тисяч, і сімдесять тисяч мужів Юди. І він сказав послам, що прийшли: Так скажете мужам Явіса: Завтра, як загріє сонце, вам спасіння. І прийшли посли до міста і звіщають мужам Явіса, і вони зраділи. І сказали мужі Явіса до Нааса Амманітина: Завтра вийдемо до вас, і вчините нам як завгодно перед вами. І сталося на другий день, і Саул розділив нарід на три часті, і входять посеред табору в ранню сторожу і побили синів Аммона, ще поки розігрівся день, і ті, що осталися, розсипалися, і не осталося в них двох разом. І сказав нарід до Самуїла: Хто той, хто сказав, що Саул не царюватиме над нами. Видай мужів, і убємо їх. І сказав Саул: Хай ніхто не помре в цьому дні, бо сьогодні Господь вчинив спасіння в Ізраїлі. І сказав Самуїл до народу, мовлячи: Підім до Ґалґали і обновім там царство. І ввесь нарід пішов до Ґалґали, і помазав там Самуїл Саула на царя перед Господом в Ґалґалах і приніс там жертви і мирне перед Господом. І дуже зрадів Самуїл і ввесь Ізраїль.